Ай-Петрі – «добровільна» ліквідація готелів і кафе

У Криму з новою силою почалася «русская весна». Пан Аксьонов закликав добровільно розібрати місця торгівлі на горі Ай-Петрі, одному з головних туристичних центрів Криму, який до окупації, щороку відвідували більше мільйона туристів. Як показали з телеекранів, власники почали самі добровільно розбирати торгові лотки і заклади громадського харчування. Як виявилося, насправді на демонтаж погодилися тільки троє із сорока п’яти, до того ж ті, що вже два роки не здійснюють діяльності і їхні об’єкти стоять закриті. Решта підприємців мають демонтувати свої заклади до першого серпня. Аксьонов заявляє, що таким чином бореться з самовільною забудовою природоохоронних зон, хоча пропри це влада Великої Ялти, вже представила генплан, згідно з яким на цьому місці буде побудоване закрите еко-містечко. Людям, в свою чергу, пропонують переїхати в Сімеїз або Бахчисарай, де кількість туристів в рази менша і виділяють тільки земельну ділянку такої самої площі, без виплати компенсації, а тому будівництво і комунікації необхідно буде проводити «своїм коштом».

Нагадаємо, що старт відкритого рейдерства на півострові розпочався ще 17 березня 2014 року, після низки рішень, що дозволили націоналізувати понад 250 об’єктів. Таким чином експропріацію по-Кримські можна розділити на три етапи:

  • Коли забрали державну власність України і олігарха Ігора Коломойського;
  • Коли «віджали» приватні підприємства тих людей, які не підтримали окупацію Криму Росією;
  • Коли санаторії, держдачі та інше майно, яке було у власності Криму при Україні, а також об’єкти, які стали жертвами в перших двох пунктах, або переводять на баланс Управління справами Президента Росії, або продають по «правильним» цінам лояльним до влади бізнесменам.

Поряд з підприємствами та сферою послуг, націоналізації та рейдерства торкнулися земельні ділянки, що належать українцям і татарам, оскільки влада півострова, анулює рішення про їх виділення датовані за період з 1 січня 1992 року до 18 березня 2014 року, тобто рішення, які видавала українська влада.

Читайте також  “З телефону батька”: Володимиру Зеленському погрожувала розправою молода львів’янка

Єдиним виходом з цієї ситуації, є звернення до Європейського суду з прав людини, оскільки єдиний міжнародний договір, який Росія ратифікувала – це Європейська конвенція захисту прав людини, по якому вона взяла зобов’язання виконувати рішення європейського суду. У той же час необхідно постійно домагатися деокупації Криму, тому що тільки в такому випадку Україна зможе забезпечити недоторканість приватної власності, свободу думок та верховенства права.

Катерина Солодка – спеціально для “Прикарпаття online”

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

РЕКЛАМА: