Рішення уряду про встановлення єдиної ціни на газ для усіх споживачів не тільки отримало різні оцінки експертів, але й стало основою для прогнозів щодо наслідків цього кроку, пише BBC Україна.
Коли 27 квітня уряд ухвалив постанову, згідно із якою від 1 травня населення, так само, як підприємства ТКЕ (теплокомуненерго), має платити за газ за ціною, що на 100% відповідає ринковій (як це робить промисловість), оглядачі переважно пов’язували це із бажанням уряду “перевиконати” зобов’язання перед МВФ, кошти якого так потрібні Україні.
Згідно із чинним Меморандумом про співпрацю між Києвом та МВФ, цьогорічне підвищення цін на газ для населення мало бути меншим. Лише до 75% від імпортного паритету, а 100% відповідності ринковому рівню ціни на газ для населення мали досягти лише наступного року.
“Перевиконувати” план перед МВФ було не варто, вважає директор енергетичних програм Центру світової економіки і міжнародних відносин НАНУ Валентин Землянський.
Він також твердить, що зростання тарифів мало б корелюватися із зростанням економіки і доходів населення, аби підвищення тарифів не лягало важким тягарем субсидій на бюджет: “Було б доцільно провести переговори із МВФ, секретаріатом Енергетичного співтовариства, визначити певні структурні маяки, і прив’язати зростання тарифів на газ для населення до зростання економіки”.
Паритет з імпортом – стимул для власного видобутку?
Втім, оголошуючи про запровадження єдиної ціни урядовці заявляли, що цим рішенням вони намагаються не тільки виправити викривлену впродовж багатьох років ситуацію на газовому ринку, де різниця в ціні для певних споживачів стала базою для формування статків багатьох українських багатіїв. Ще одним завданням, за словами представників уряду, є стимулювання власного видобутку.
За розрахунками урядовців, до 2020 року власний видобуток має зрости до 29 млрд кубів (із нинішніх 19 млрд кубів) і фактично повністю забезпечити Україну власним газом.
Крім того, як твердять урядовці, українські видобувні компанії, які отримуватимуть за свій газ ринкову ціну, зможуть платити більшу ренту. Половина із цих платежів у свою чергу піде на фінансування субсидії для тих, хто не може сплачувати повну ціну за комунальні послуги.
Тарифы на газ: рост “социальной” цены
Проте, як вважає президент Центру глобалістики “Стратегія ХХІ” Михайло Гончар, підготовка проекту бюджету покаже, що ця пропорція навряд чи буде дотримана. А рента, очевидно, піде не на розвиток видобутку, а на виплату субсидій, які, за оцінками уряду, лише до кінця цього року мають зрости із 35 до 40 млрд грн:
“Боюся, що коли верстатиметься законопроект про бюджет на 2017 рік, то ті надходження від рентних платежів, які мають бути розподілені на розширення видобутку і соціальні виплати, їх пропорцію буде суттєво переглянуто, зрозуміло, не на користь газовидобувної галузі”.
Інші експерти також вважають плани уряду так швидко наростити власний видобуток нереальними, оскільки, щоб збільшити його за три роки на понад третину, треба було б вже зараз мати ґрунтовні інвестиційні та бурові плани.
Питання до формули
Проте навіть якщо урядові і дасться реалізувати плани щодо збільшення видобутку і зробити Україну повністю незалежною від імпорту газу, то який сенс орієнтуватися на ціну імпортного газу, яка закладена у нинішню формулу ціни?
“Оскільки Україна є газовидобувною країною, ціна мала формуватися із “міксу” ціни імпортованого газу і ціни газу власного видобутку”, – каже Валентин Землянський.
Визначення ціни на газ для населення України у прив’язці до ціни імпортного газу викликає питання, так само, як і те, що головні компоненти формули ціни на газ і надалі визначаються “Нафтогазом”, вважає президент Київського інституту енергетичних досліджень Олександр Нарбут:
“Споживання газу населенням і ТКЕ буде скорочуватися. Можете перевірити через рік. Загальний обсяг споживання – ТКЕ та населення – буде десь на рівні 15 млрд кубів з хвостиком. Це можна співставити із тим обсягом видобутку, який припадає на підприємства, що є у власності “Нафтогазу”. Скорочення споживання і використання газу внутрішнього видобутку могло б привести до роздумів: а яка індикативна формула (ціни. – Ред.) була б справедливою?”
Пан Нарбут також твердить, що “Нафтогаз” наразі залишається монопольним гравцем на ринку газу, який визначає ціну для населення.
На те, що підвищення тарифів випереджає створення умов для конкуренції на ринку газу, звертає увагу і Михайло Гончар: “Не бачимо прогресу у створенні конкуренції на газовому ринку з тим, щоб різні гравці, конкуруючи між собою, знижували тарифи на газ для споживачів”.
Нові ціни на газ – тільки початок?
Згідно із постановою уряду, з 1 травня гранична ціна газу для побутових споживачів і виробників теплової енергії (із урахуванням усіх тарифів на транспортування і ПДВ) становить 6 879 грн за тисячу кубометрів.
Оскільки раніше гранична ціна становила 7 178 грн за тисячу кубів, газ для населення фактично подешевшав, кажуть в уряді.
Проте одночасно уряд скасував соціальну норму, яка передбачала споживання 1200 кубометрів газу за пільговою ціною в 3 600 грн.
Згідно із розрахунками міністерства економіки, із зростанням вартості газу вартість теплової енергії для населення мала б зрости на 60%.
Проте вже наступні два тижня показали, що вартість опалення і гарячої води буде значно більшою. 12 травня на основі нових, затверджених урядом цін на газ, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), схвалила нові тарифи на теплоенергію, постачання гарячої води і опалення.
Як каже Світлана Черних, директор департаменту із регулювання відносин у сфері теплопостачання НКРЕКП, тариф на теплову енергію, який визначає ціни на опалення і постачання гарячої води, зросте на 90%:
“При такому розкладі, при такій ціні на газ – а витрати на паливо становлять 85% у структурі тарифу – вплинути на розмір тарифу практично неможливо. Можна хіба що знизити суму платежу, встановлюючи будинкові лічильники, які покажуть реальне споживання тепла конкретним будинком”.
Впродовж 20 робочих днів це попереднє рішення НКРЕПК мають оцінити місцева влада і компанії-постачальники. Після чого буде ухвалене остаточне рішення, яке має пройти затвердження у Мінюсті.
Як розраховують у НКРЕКП, на 1 липня Україна має вийти із новими тарифами на гарячу воду і опалення.
Водночас, як зауважує Тетяна Грязнова, фінансовий директор ПАТ “Київенерго” (на яку припадає 15% обсягу послуг, що надається підприємствами ТКЕ), компанія вже зараз має закуповувати газ за новою ціною для постачання гарячої води, тоді як новий тариф на цю послугу з’явиться лише на початку липня. За розрахунками компанії, лише ця різниця може обернутися збитками у понад 250 млн грн. Вона також звертає увагу, що зростання доходів населення дуже відстає від темпів зростання тарифів:
“Ми розуміємо, що в результаті цього рівень неплатежів може стати катастрофічним”, – каже пані Грязнова. Вона додає, що вже на 1 травня заборгованість споживачів за гарячу воду і опалення перед “Київенерго” становило 2,5 млрд грн.
Осінь покаже
У тому, що значна частина споживачів не зможе повністю оплачувати комунальні послуги за новими тарифами, впевнений і Михайло Гончар:
“Хоча зараз запевняють, що це підвищення вже вивело на 100% рівень паритету ціни на імпортний газ, цей паритет точно зміниться, бо у 4 кварталі ціна на газ на європейському ринку піде вгору. Це пов’язано з тим, що зараз іде зростання ціни на нафту“. Після цього, каже експерт, відбудеться нове підвищення тарифів. Необхідне буде нове збільшення бюджетних витрат на субсидії:
“Це біг по колу. Думаю, що до двох третин споживачів будуть нездатні платити. Виходячи з усього, восени нас цілком може очікувати соціальний вибух”.
При цьому Михайло Гончар вважає урядове рішення правильними “з точки зору створення рафінованої ліберальної моделі газового ринку”, але таким, що не враховує соціально-економічних реалій життя в Україні.
Валентин Землянський також вважає рішення уряду про вихід на 100% відповідність ринковому рівню ціни на газ для населення і ПЕК передчасним. Хоча сам напрямок руху до єдиних тарифів для усіх категорій споживачів називає правильним.
“На сьогодні більшість населення, і це визнають у міністерстві соціальної політики, і у НАК “Нафтогаз”, не в змозі оплачувати такий рівень тарифів, і буде змушена звернутися по субсидії”, – каже експерт, звертаючи увагу, що ситуація в Україні вже зараз кардинально відрізняється від практики інших країн, де по субсидії звертаються 15-20% населення, тоді як більшість населення мають можливість сплачувати за комунальні послуги самотужки. Крім зростання неплатежів, експерт передбачає і ще один варіант розвитку подій:
“Люди просто повернуться до грубок і почнуть вирубати все навкруги. Ми вже це бачили у 2015 році по селах, бо в людей просто немає грошей, щоб сплачувати такі тарифи”.
Але Валентин Землянський не виключає, якщо Київ оновить Меморандум про співпрацю з МВФ, то ціна на газ може змінитися ще впродовж цього року.
Джерело: http://budport.com.ua/
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
