«Вас легко обдурити»: лікарі назвали головні міфи про антибіотики

Вчені спробували розвіяти деякі міфи щодо лікування хвороб антибіотиками. Про результати дослідження повідомили на конгресі «Людина і ліки».
291903_1

Згідно зі статистикою, вітчизняні лікарі неправильно призначають прийом антибіотиків майже в половині випадків. Вчені з НДІ антимікробної хіміотерапії Смоленської ДМА спробували сформулювати головні стереотипні помилки щодо антибактеріальної терапії, передає  «Наука і Життя».

За словами автора доповіді Ірини Андрєєвої, одна з найпоширеніших помилок — думка про те, що тривалість курсу антибіотиків повинна становити 10-14 днів. Насправді, продовжувати курс антибактеріального лікування до повного зникнення симптомів захворювання не потрібно, і часто для досягнення ефекту цілком достатньо коротких курсів і навіть одноразового прийому ліків.

Другу оману щодо необхідності міняти препарати кожні 5-7 днів для запобігання розвитку лікарської стійкості у мікробів. Однак, за словами автора доповіді, заміна ефективного препарату іншим не знижує, а, навпаки, збільшує цей ризик. Якщо ж поліпшення стану хворого не відбувається протягом перших 2-3 діб, ліки необхідно міняти негайно.

Застарілим смоленські вчені вважають і думка про токсичність і пригнічуючу дію антибіотиків на імунітет. Старі антимікробні засоби дійсно володіли цими небажаними властивостями, проте в даний час ліки, що пригнічують імунітет, відбраковуються ще не стадії доклінічних досліджень, відзначає Андрєєва. При цьому деякі антибіотики, наприклад, макроліди, не тільки не пригнічують, але навіть стимулюють імунну систему.

У зв’язку з цим фахівці не рекомендують супроводжувати антимікробну терапію призначенням імунномодуляторов і протиалергічних препаратів, а протигрибкові засоби радять застосовувати лише при лікуванні хворих з ослабленим імунітетом — пацієнтів з ВІЛ або онкологічними захворюваннями.

Сильно перебільшені також і уявлення про такий побічний ефект антибіотиків, як дисбактеріоз. У переважній більшості випадків, відзначають смоленські фахівці, зміна складу кишкової мікрофлори, викликане антимікробними засобами, клінічно не проявляється, не потребує спеціальної корекції і проходить самостійно.

Якщо ж прийом ліків супроводжується побічними ефектами, наприклад, діареєю, препарат краще за все змінити, однак відновлюють мікрофлору ліки не потрібні в цьому випадку.

Багато лікарів вважають найефективнішим введення антибіотиків безпосередньо в осередок інфекції. Однак більшість сучасних препаратів досягають необхідних концентрацій в уражених інфекцією тканинах і при внутрішньовенному введенні. Крім того, при місцевому застосуванні важко розрахувати оптимальну дозу препарату, потому воно виправдано лише при інфекціях шкіри, кон’юнктивіті, вагінозі та зовнішньому отиті.

РЕКЛАМА: