Чи сильно ми єднаємося з тими, з ким ділимо ліжко?

Це жахливе відчуття розгубленості, коли приходять і кажуть: «Я недавно розлучилася з чоловіком. Мені прикро і боляче. Приберіть цей біль. Я хочу його скоріше відпустити!»

У реальності, ніхто не відпускає швидко. Навіть ті, хто по життю – «сказав – зробив», навіть ті, які все вирішили.

По-перше, звичка. Ми звикаємо думати про людину як про складову нашого життя. Почули новину – відразу хочеться подзвонити, поділитися. Купуючи продукти, прикидаємо, що приготувати на вечерю, і тільки потім згадуємо, що вечеряти доведеться самій. Опиняємося в красивому місці і повертаємося, щоб зустріти таке ж захоплення, такі ж улюблені рідні очі або негайно хапаємося за телефон, щоб відправити фотоповідомлення, а потім думаємо: «А навіщо?»

Є безліч якорів. Загальні друзі, улюблена музика, фільми, звичка спати, повернувшись до нього спиною, – «ложечками». Адже це не можна просто взяти і забути. Воно все одно буде прориватися час від часу, і ти будеш прокидатися від відчуття замерзлої спини і тягнутися крізь простір, скиглити: «Зігрій, ну зігрій ж мене!»

Є глибинна пам’ять. Я вже жила з іншим і була щаслива, а уві сні все ще кликала колишнього чоловіка. Мій чоловік гладив мене по голові, обіймав, укутував в ковдру, коли я тремтіла чи то від холоду, чи то від стресу, що не покинув моє тіло. Жах у тому, що коли я називала його іншим ім’ям, я прокидалася.

Мене накривало хвилею сорому. Я чекала, що одного ранку він скаже: «Слухай, якщо ти його так любиш, йди до нього!» Але він не сказав. А одного разу зауважив: «Ти стала спати спокійніше!» Я озирнулася назад і зрозуміла, що дійсно вже давно не плачу уві сні. Але на це пійшов час. Кілька місяців, коли мене день за днем відігрівали і любили. А до цього було два роки повільного вмирання шлюбу, коли до мене поступово доходило, що наше розставання неминуче. Цей біль і зараз накриває час від часу, але вже рідше, слабше. Я осмислюю помилки, забираю з відносин все краще. І чим більше я знаходжу цього кращого, тим менше моя печаль.

Читайте також  Хлопець познайомився з дівчиною в інтернеті, домовилися зустрітися. Але він уже знав про її схему «гри» і вирішив помститися за всіх хлопців

По-друге, є біохімія тіла. Ми недооцінюємо, наскільки єднаємося з тими, з ким ділимо ліжко. Запах і смак тіла коханої людини – це наркотик. Коли ти до нього звикаєш, а потім втрачаєш, починається ломка. Тому багато і починають забивати її алкоголем, випадковими зв’язками. Аби не відчувати тяги. Потрібен час, поки організм перебудується на клітинному рівні. Тому багато хто після розставання починає активно займатися фітнесом чи переїжджають. Це можна пояснити і просто спрагою оновлення, але глибино це пов’язано з тим, що поновлення хоче наш організм.

Також важлива і енергетика людини. З тими, з ким ми довго були разом, ми утворюємо загальне енергетичне тіло. Чим більше точок нас об’єднувало, тим більше нас тримає разом.

Процес поділу «ми» на «я» і «він», подібний до процесу вмирання. Спочатку руйнується «фізичне тіло» – це відбувається, коли ми збираємо речі, йдемо з простору, яке було нашим спільним житлом.

Потім відмирає емоційне тіло – коли ми вже більше не здригаємось від одного тільки згадки імені людини, коли виплакали всі сльози і вже щосили сказали друзям: «Нашої сім’ї більше немає».

Потім руйнується поле загальних звичок і так далі. Скільки на це піде часу, залежить і від того, скільки тіл було зруйновано до фізичного розриву. Часом останнє, що нас тримає разом, це тільки загальні діти і житло. Але у тих, хто любив і вірив, хто будував плани і вже подумки уявляв себе в старості поруч з цією людиною в оточенні дорослих дітей і онуків, швидкого поділу бути не може.

І «клин клином» тут, на жаль, не допомагає. Тому що злиття з одним не скасовує злиття з іншим. Це в житті ми не можемо одночасно перебувати в двох різних ліжках. На тонкому плані це можливо. Інакше як би ми могли одночасно любити і відчувати своїх дітей, батьків і друзів?

Читайте також  Хочу, щоб батьки цього хлопця прочитали цей пост! Моя дочка поїхала на екскурсію в Івано-Франківськ і ось…

Кожні відносини потрібно дожити.

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

РЕКЛАМА:

Джерело.