«Синий кит» – не єдина небезпечна інтернет-гра в соцмережі, – франківська кіберполіція

Днями широкого розголосу набула небезпечна інтернет-гра «Синий кит» (рос.), в якій невідомі доводять підлітків до зведення рахунків з життям. Франківські правоохоронці з’ясували, що й нашим дітям відомо про цю гру, вони нею цікавляться та намагаються долучитись. Як повідомляють в управлінні Нацполіції, вже виявили як мінімум семеро дітей, які приєдналися до цієї гри.

Грою це назвати важко. Діти, пригнічені своїми проблемами, шукають розради у соцмережах. Розмістивши на своїй сторінці кодове повідомлення-заклик про те, що вони готові грати, вони отримують нагоду потрапити в спільноту, де їм призначають куратора – людину, яка вигадуватиме зав­дання. Завдань може бути від 13 до 50. Та в результаті вони ведуть до суїциду.

Гравці повинні щодня відмічатися в 4:20 – звітувати про виконане зав­дання і отримувати нове. Психологи зазначають, що в цей час психіка дитини найбільш вразлива. Якщо ж дитина згодом відмовляється від гри, на неї тиснуть психологічно, цькують і можуть навіть погрожувати безпекою рідних. Усі сліди адміністраторів таких груп ведуть у Росію. Нині там затримали лише одного – такого собі Філіппа Будєйкіна.

Начальник відділу протидії кібер­злочинам в Івано-Франківській області майор поліції Іван Канюсрозповідає, що такі групи існують, відколи є соцмережа «ВКонтакте». Там навіть є функція поскаржитися на пост, який провокує суїцид.

«Я вперше натрапив на цю проблему десь у вересні, – говорить Канюс. – Але то була інша гра для ще менших дітей. Дітям розсилали інструкцію: якщо хочеш, щоб вранці всі твої рідні стали феями, встань вночі, коли всі заснуть, відкрий газові пальники і лягай спати…».

Коли у франківському відділі протидії кіберзлочинам вперше дізналися про групу «Синий кит», більшість учасників були з РФ. Спеціалістам вдалося ідентифікувати лише одну дівчину з України – вона була з Маріуполя, розповідає Канюс. Про неї повідомили колегам з Донецької області, і їм вдалося попередити трагедію.

«Ми встановлювали особи й інших учасників з України, і вони виявилися дорослими людьми, які створили собі фейкові акаунти, – каже він. – Були й кілька з нашої області. Та кібер­поліція не впливає на підлітків, ними займаються соцслужби. Ми ж проводимо технічну роботу в мережі і займаємося блокуваням, яке насправді доступне всім».

Оскільки адміністрація «ВКонтакте» розташована в російському Санкт-Петербурзі, то, згідно з міжнародними документами про правову допомогу, – шлях офіційної процедури довгий.

«Ситуація з цими групами не може чекати, – говорить Іван Канюс. – Тому, в першу чергу, ми скаржимося на групи, а потім у рамках міжнародних доручень вже дізнаємося про учасників та адміністраторів груп. І адміністрація соцмережі йде нам назустріч. Але боротися з ними складно, бо ці групи ростуть, як гриби».

Нині з’являються групи з тими ж мітками-«хештегами», але в них психологи працюють на випередження зловмисників: симулюють гру, щоб потім відвернути потенційних жертв від суїцидальних намірів. Або ж такі групи займаються тим, що виявляють і блокують шкідливі спільноти.

«Це значно потужніший інструмент, – пояснює Канюс. – Там оприлюднюють посилання на шкідливу спільноту і одночасно велика кількість людей подає на неї скаргу. Тоді й реакція від адміністрації значно швидша».

Нині відділ кіберполіції працює над загрозливою грою «Синий кит», але Іван Канюс каже, що поки розповідати про напрацювання рано.

Читайте також  “Синій кит” на Львівщині: хлопчик влаштував онлайн-трансляцію самогубства (фото)

Як пояснює Оксана Хомин, методист обласного центру практичної психології і соціальної роботи інституту післядипломної педагогічної освіти, загроза таких ігор є постійно. У цих групах та іграх діти намагаються зай­няти свій час, отримати емоції, яких їм бракує.

«Не обов’язково, що в гру потрапить дитина з асоціальної сім’ї, – додає Хомин. – Навіть у благополучних сім’ях буває, що батьки приділяють дитині лише 30 хвилин на день. І часто суїциди – це спроба привернути увагу. Дитина це робить не для того, щоб померти, а щоб їй поспівчували і запитали, що з нею відбувається».

Як пояснює психолог, не всі діти навіть усвідомлюють значення смерті і що повернення не буде. Також часто вони це романтизують як щось цікаве. І мотивація у зловмисників різна – хтось вимагає гроші за участь у таких групах, хтось перепродає дитячі фото і відео з проходженням квестів чи реальним суїцидом.

«У першу чергу я б рекомендувала батькам приділяти дітям увагу, щоб вони не витрачали час на соцмережі, де вони знаходять подібні групи, – говорить Оксана Хомин. – У такому віці діти прагнуть самоствердження, отримати місце в соціумі, довести, на що вони здатні. Виконуючи квести й зав­дання, дитина підвищує самооцінку, їй здається, що тут нею, нарешті, цікавляться, її розуміють».

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

РЕКЛАМА:

Джерело.