КУЗЬМА: ти сам собі країна,зороби порядок в своїй голові…

Попри російську агресію, частина наших спiввiтчизникiв i надалi їздить  «на шабашку до Москви». Таких, хто у час фактичної війни i далi працює на північного сусіда, заробляючи собi на життя – десятки тисяч по всій країні, багато з них живуть в самому серці «бандерівщини» – на Львівщині, Прикарпатті, Тернопільщині, Волині. І в той же час щодня тисячі таких же українців, ризикуючи життям, захищають свої сім’ї, та й всю Україну від «трактористів із Бурятії» .

Виникає запитання, що ж робити тим, хто змушений отак заробляти?  Де шукати альтернативи?

З однієї сторони гастарбайтерів можна зрозуміти: в Росії вони можуть заробити удвічі, а то й втричі більше ніж на Батьківщині. Проте тут ключовим буде слово «можуть». Якщо порахувати скільки витрачається на дорогу, проживання і харчування – сума, що залишається – не така вже і велика. Також варто врахувати і втрату здоров’я при важкій фізичній праці, а до лікаря звернутись немає можливості – ти тут чужий, і нікому немає діла до твоїх проблем. Крім того, останнім часом значно почастішали випадки шахрайства зі сторони російських роботодавців: відбирають паспорти й примушують виконувати на будівництві подвійну норму, гроші видають лише на харчі, – щоб раби з голоду не повмирали, а того, хто протестує – жорстоко карають, щоб інші боялись. Покалічився чи загинув – твої проблеми, в кращому випадку роботодавець оплачує доставку тіла родичам.

Здавалось би заробітчани щомісяця з Росії пересилають додому сотні доларів, ці гроші дають змогу покращити житлові умови, забезпечити дітей освітою й усім необхідним. Проте, проблема криється значно глибше. Через тривале перебування за кордоном руйнуються сім’ї. Заробітчанство входить у трійку найчастіших причин, через які люди розлучаються. Витримати довгу розлуку в чужій країні, при постійній важкій роботі і самотності – це під силу не кожному. Часто все, що залишається дітям, – спілкуватися зі своїми батьками через Скайп. Вони звикають до відсутності батьків, і сприймають їх лише як джерело доходу.

А після повернення додому як дивитись в очі тим, хто теж вчора повернувся, але не із заробітків, а з війни, з війни проти того, на кого ти працював? Невже нема альтернативи? В нашій країні є робота, тільки подивитись навколо скільки нових будинків зростає щороку, працюють заводи, де не вистачає робочих рук. Хай буде оплата праці менша, але ж і їхати нікуди не треба, тут і родина поруч, і стіни рідні, і гарантії соцзабезпечення, є і кому підтримати у важку хвилину. То чи варті «шабашки у Москві», рабська праця в Сибіру, тих принижень, здоров’я, що там залишаєш, посмішки сина чи доньки, яку бачиш раз на півроку, обіймів коханої?!

 

За матеріалами:

http://h.ua/story/332915/

http://expres.ua/main/2016/07/23/194990-okupanta-zarobitky

https://poglyad.te.ua/podii/novyny/zarobitchanstvo-prynyzhennya-natsiji.html

http://expres.ua/main/2016/03/05/176394-tryvali-zarobitky-kordonom-ruynuyut-90-simey

РЕКЛАМА:
загрузка...