Символи, які не забувають …

Сьогодні  Україна відзначає 26-ту річницю своєї незалежності. Переддень  цього величного свята, 23 серпня,  ознаменований Днем Державного Прапора. Цю пору можна назвати по-справжньому  синьо-жовтою – в  цей час під блакитним літнім небом колосяться золоті лани пшениці.

Державна символіка органічно увійшла в повсякденне життя людей. Синій та жовтий кольори стали предметом національної гордості та навіть модною тенденцією, яка ніколи не втрачає своєї популярності. Лише подивімося останні новини на телебаченні –  тисячі, сотні волонтерів, серед них школярі, студенти – чи не в кожній області України фарбують в блакитний та жовтий колір паркани й мости, розвішують державні стяги на міських будівлях та у своїх домівках. Українці єднаються, вшановуючи  наші національні святині: Державний Прапор, Державний Герб та Державний Гімн. Блакитні й золоті  барви майоріли ще на державних символах великих київських князів, на хоругвах Славного Війська Запорозького! В 1848 році, засяявши над Львівською ратушею, наш прапор став провісником народження нової української нації під час так званої весни європейських народів. 1914-го, більше ста років назад, – під жовто-блакитним прапором у Києві відбулася перша маніфестація. Ці кольори символізували  Українську та Західно-Українську народні республіки, Акт злуки та відродження  української держави. Під цим прапором воювала  Українська Повстанська Армія.  Під синьо-жовтими знаменами  наші сучасники -українці повстали на захист своєї держави та народу  під час Революції Гідності.

Сьогодні державна символіка, як і кожне державне свято – це не лише щорічна традиція, яку вшановують чи відзначають. Це, насамперед, предмет гордості  кожного громаднина України. Це – речі, які ідентифікують нас як націю на світовій арені.  Приємно бачити, що не зважаючи на політичні переконанння, українці поважають та гордяться державними символами, які позиціонують їх як справжніх патріотів, вірних та віддинх синів своєї держави.

РЕКЛАМА: