Ми відчуваємо, що люди хочуть нас бачити та чути, тому гріх не організовувати концерти, – фронтмен гурту “Патроничі”

Улюбленці всіх дівчат, молоді талановиті хлопці із гурту “Патроничі” вирушають у черговий тур.

Цього разу він називатиметься #ЛамповийКонцерт. Це незвичайний музичний експеримент від хлопців, наповнений затишком та теплом. Шанувальники матимуть змогу почути улюблені композиції у новому звучанні.

Журналістка WestNews  поспілкувалася з лідером гурту Андрієм Гриньківим, щоб дізнатися, що очікує франківська п’ятірка від туру, та які творчі плани на майбутнє.

– Коли з’явилася ідея організувати тур?

Це не ідея, а уже традиція. Весною ми вже їздили у тур на підтримку альбому, літом ми їздили на фестивалі, восени ми знову організували собі тур і, я вже можу сказати, весною знову буде тур. Це вже звична річ для нас. Ми вже звикли, що кожного сезону в нас тур. Були і менші, і більші. Відколи ми існуємо було 4-5 турів. Весною був тур на підтримку альбому «Знаєш. Чуєш. Бачиш», і він був найбільший. Зараз буде знову більший. Ми взяли таку сталу кількість міст, по яких ми їздимо, та де добре ходять люди. Ми знаємо, у яких містах нас чекають, і від того відштовхуємось. Відчуваємо, що люди хочуть нас бачити та чути,  тому гріх  не організовувати концерти.

Велику роль відіграє географія. Якщо подивитися на наш тур, то всі міста – це Західна Україна і Центральна. Це пов’язано з тим, що нам важко виїхати за Київ. Це елементарно дорожче коштує. Спочатку ми почали їздити по сусідніх містах і з кожним разом, з кожним туром додавали по одному місту. У нас є стабільних 8-10 міст для туру.

– Можливо плануєте весною під час туру виїхати за межі Західної України?

З минулого туру ми почали їздити у Київ. Ми починаємо відчувати, що є вже стала кількість людей, на яких можна розраховувати. Це наша ціль – виходити дальше за Київ. Є люди, які часто пишуть з Харкова, з Дніпра. Ми будемо старатися це зробити. Я думаю, що весною нам це вдасться.

– Який ваш трек лист? Можливо будуть нові пісні?

Перш за все, цей тур відрізняється тим, що це інша програма. Ми граємо одну музику, тобто це перевантажений гітарами рок. Нас звикли бачити такими. Цей тур буде зовсім інший, буде більш легший стиль. Буде менше року, і буде більше ліричних пісень. Ми такий гурт, що у нас є і ліричні пісні, які сприймаються на «ура», і є драйвові пісні, які також всі чекають почути. Після кожного  концерту завжди знаходяться люди, які підходять і кажуть: «А чого ви не зіграли цю пісню?». Зазвичай згадують про повільну пісню, такі як «Заплакана щаслива» чи «Хто, як не ти». А ми просто не можемо вкласти всі ці повільні пісні, бо у нас більш драйвова програма: 5 швидких треків і 1 повільний. І ми подумали, що треба зробити таку одноразову акцію. Ми повністю зробили інші аранжування всіх пісень,  згадали багато старих пісень, які давно не граємо. Також цієї осені вийшов сингл, який також є досить легким. Перш за все, у цьому турі ми хочемо показати цю пісню, і буде презентація ще однієї пісні, яка вийде згодом. І недавно додалася це одна пісня, яку ми написали на слова Василя Симоненка.

Читайте також  Франківець освідчився коханій просто на сцені перед виступом гурту KAZKA. ФОТО

– Чому вирішили змінити стиль саме цього туру?

Ми не будемо так постійно грати. Ми просто хочемо здивувати своїх слухачів. Нам також цікаво щось змінювати. Це зовсім інший підхід, це зовсім інша музика. Звичайно, що є моменти, коли ми думаємо «Блін, а нащо ми за це взялися?» Коли це починали, то не могли подумати, що це настільки багато роботи. Кожну пісню хочеться зробити гарною, а не просто  її переробити, щоб вона просто була легка і акустична. Ми використовуємо і фанк, і босанова, і елементи джазу. Ми ускладнили це все, але я думаю, що з цього буде результат,  який сподобається людям.

– “Ламповий концерт”. Чому така назва?

Ми думали над тим, як же назвати наш такий тур, і просто мали різні варіанти. «Ламповий»  нам найбільше сподобалися. Це якесь таке вінтажне звучання, більш тепле. Ці концерти будуть відбуватися, як  квартирники. Тобто, я б не хотів, щоб це було так: сцена і аудиторія.  Ми будемо більше спілкуватися з людьми. Я б хотів, щоб це було у розслабленій атмосфері, ніби вдома. Лампа чи торшер – це якийсь такий домашній затишок, і хочеться на цих концертах щось таке зробити.

– А що очікуєш від туру?

У кожному місті нам цікаво, скільки прийде людей, і ми очікуємо, що буде більше, ніж на попередньому концерті.  Бо якщо приходить досить непогана кількість людей, але вона знову приходить через півроку,  то це вже ми стоїмо на місці. Хочеться, щоб постійно кількість збільшувалася. До цього часу так було. Ми починали з 30 людей у деяких містах, а зараз вже є близько 150 людей. Цей тур може підтягнути таку аудиторію, яка не ходила на наші концерти раніше. Коли ти приходиш на драйвовий концерт, то очікуєш, що ти будеш танцювати, стрибати  і тому подібне.  А тут люди,  мабуть,  сидітимуть, бо танцювати немає під що. Можливо  таким чином зачепимо нову аудиторію.

Читайте також  "Лорак прокинулася?": у Росії скасували концерт зрадниці України

– З якими складнощами зіткнулися, коли організовували цей тур?

Складнощі є завжди, бо ми все робимо самі: самі організовуємо, самі спілкуємося. Дуже велика проблема, з якою ми стикаємося, це те, що деякі заклади не хочуть робити платний вхід. Є якийсь час, коли ти їздиш за гонорари від закладів, і гурти грають з вільним входом. Зараз ми хочемо виходити на те, щоб було менше вільних входів, а то й взагалі не було. Проблема в тім, що не всі заклади хочуть йти на такий варіант. Ми міняємо людей. Одні заклади хочуть, інші – ні. Але є такі міста, де ми не знайшли таких умов, які б нам підходили. Нам вже не цікаво їздити у тур з вільним входом. Ми так їздимо вже багато років, і немає ніякого росту. Я вважаю, що треба, щоб люди звикали платити за музику. Вільний вхід – досить двозначна річ. Тобто може прийти більше людей, але іноді краще, щоб прийшли менше, але ті, які готові платити за цю музику.

– А який був перший тур?

Я не можу сказати, що той тур був повноцінним. Було таке, що ми їздили в міста окремо. Це важко назвати туром. Наприклад, в березні їхали у Тернопіль, а в квітні – у Чернівці.  Дуже великі проміжки були, але все одно це був наш сольний концерт. Я пам’ятаю добре, що таким першим містом був Тернопіль, і в той день впав величезний сніг. Це було 5 березня. Всі дороги замело, і ми не поїхали.  Нас переслідує це. В попередньому турі, минулого року в жовтні, були концерти з Фіолетом, і в нас мав бути концерт у Тернополі, а у Хмельницькому – сольний, але нас знову замело снігом. Виступили у Тернополі, вийшли на вулицю, а все довкола у снігу. І ми знову не доїхали. Ледве дібралися додому.

– Недавно вийшла пісня на слова Василя Симоненка. Як з’явилася така ідея?

Пісня була, але незакінчена. Ми ніколи її не грали гуртом. У ній не було приспіву і ще деяких частин. Я не знаю, який мав прийти час, щоб ми її зробили, бо пісень є багато, і вони між собою конкурують, тобто, які йдуть наступні.  Але ми побачили конкурс від Радіо Сковорода. Він став поштовхом, і за тиждень ми її зробили, записали і видали. Насправді, в нас досить рідко трапляється, щоб ми щось так швидко робили. Конкурс на стадії того, що обирають фіналістів цих заявок. Потім має бути глядацьке голосування. В результаті  переможець має виступити в Стерео Плазі у Києві серед таких відомих гуртів, як Pianoбой,  СКАЙ. Це все цікавіше, в рамках якогось конкурсу, аніж би ми її просто отак випустили. Насправді, це такий збіг. Я не часто це роблю. Зазвичай я пишу на свої слова. Просто переглядав якісь вірші, і один з них мені ліг на музику дуже швидко. А ще у нас колись була спроба зробити якусь пісня Франка, але це теж було до якогось конкурсу. На жаль, нічого з того не вийшло, і та пісня була дуже сира.  Я думаю, що вона ніколи і не вийде.

Читайте також  120 тисяч гривень в місяць: дружина франківського футболіста знову бореться з важкою недугою


Взагалі кожна пісня виходить по-різному. Є пісні, які ми робимо на репетиції,  де більше беруть  участь хлопці, а потім я придумую на це слова. Є такий варіант. У мене є звичка: я записую багато на диктофон.  Зараз у мене на диктофоні 347 записів. По суті, це маленькі частинки пісень. Якісь сильніші, а якісь слабші. Ну і звичайно, щоб написати пісню, треба сісти за інструмент. Це особисто для мене. Можливо, хтось  може намугикати. Дуже часто дома граю на гітарі і  постійно щось придумую і записую, і не важливо, чи це класно, чи ні. Інколи роблю з трьох частинок одну пісню.  Це вже такий процес, і він кожного разу інший. Може вийти відразу ціла пісня, а може бути таке, що ми робимо нову пісню, і я згадую, що там три роки тому в мене був такий кусочок, який ми можемо використати. Пісень у нас досить багато зараз у роботі. Весною буде щось нове, але я ще не знаю що. Хлопці можуть тільки прикластися у плані музики. Буває так, що гітарист зіграв, а я просто наспівав.  В плані тексту, то ніхто поки не пробував. Я їх деколи під’юджую, щоб хтось спробував, але вони кажуть, що щось не дуже виходить.

– Які майбутні творчі плани?

Ми зараз випустили сингл «Цієї осені» і готуємо кліп на пісню. Частина зйомок вже відбулася в горах, і в листопаді можна очікувати новий кліп. Потім тур, звичайно. А в загальному, то ми працюємо над новим матеріалом. Буде пісня «Моє покоління», яка буде представлена у турі. Ми ще й до кінця не визначилися, чи ці всі пісні кудись увійдуть, чи ми будемо робити якийсь окремий альбом. Весною, коли ми будемо їхати знову в тур, то ми обов’язково зробимо щось нове. Це уже наша традиція: постійно щось нове готувати, а не просто їздити.

Розмовляла Ірина КУЙБІДА

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

РЕКЛАМА:

Джерело.