На франківській “стометрівці” встановили пам’ятник Опанасу Заливасі. ФОТО

Пам’ятник відомому живописцю Опанасу Заливасі виготовив скульптор Ігор Семак.
Проект пам’ятника Опанасу Заливасі обрали на конкурсі у листопаді 2016 року.

Директор міського департаменту містобудування, архітектури та культурної спадщини Орест Кошик повідомив КУРСу, що офіційне відкриття пам’ятника живописцю Опанасові Заливасі відбудеться у понеділок, 27 листопада. Вартість пам’ятника – 395 тисяч гривень.

Читайте у матеріалах КУРСу розмову Івана Ципердюка з Опанасом Заливахою, яка відбулася, коли Майстрові було 75 років: Опанас Заливаха: Про час, людей і справжнє життя.

Біографічна довідка:

Український живописець, відомий шістдесятник Опанас Заливаха  народився 26 листопада 1925 року у селі Гусинка Куп’янського  району Харківської області.

Юність Заливахи минула на Далекому Сході СРСР і в Сибіру, куди його сім’я втекла з рідної Харківщини від голодомору 1930-х років.

Український інститут національної пам’яті в рамках відзначення 83-х роковин Голодомору в Україні у листопаді 2016 року вніс його ім’я до проекту “Незламні”, як відзначення на державному рівні 15 видатних людей, що пройшли через страшні 1932–1933 роки та змогли реалізувати себе.

Від 1947 навчався в Інституті живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна в Ленінграді (нині Санкт-Петербург). Того ж року виключено за “поведінку, не гідну радянського студента”. 1953 поновлений в інституті. Закінчив його 1960.

1957 року приїхав на практику до Косова. Через 4 роки оселився в Україні.

1960–1961 – художник Тюменського художнього фонду.

1961–1965 – художник Івано-Франківського художнього фонду.

1964 – у співавторстві з Аллою Горською, Людмилою Семикіною, Галиною Севрук та Галиною Зубченко було створено вітраж “Шевченко.



Мати” до 150-річчя Тараса Шевченка у вестибюлі Червоного корпусу КНУ. Скликана після цього комісія кваліфікувала його як ідейно ворожий, тож вітраж був знищений адміністрацією університету.

1965–1970 – відбував покарання за статтею 62 Карного кодексу УРСР (“за антирадянську агітацію та пропаганду”) – 5 років у таборі № 385 (Мордовія).

Коли вийшов з табору, одружився з Дариною, племінницею Степана Бандери. Вони виховали сина Ярослава та доньку Ярину.

Працював у галузі станкового живопису та графіки.

Скільки робіт створив Заливаха, нікому достеменно невідомо. Лише 2003 року він видав свій перший альбом.

Удома художник тримав іконостас загиблих товаришів: Івана Світличного, В’ячеслава Чорновола, Алли Горської. Хотів відкрити свій музей.

Помер 24 квітня 2007 року в Івано-Франківську.

Джерело.