Правда про Коловрата: чому росіяни не можуть знімати історичне кіно

Російські кіношники останні роки активно осідлали жанр патріотичного історичного кіно. Поки під приціл нестримної фантазії потрапляють або Революція 1917 року з Громадянською війною, або історія Русі. У першій категорії відмітились серіали «Троцький» та «Демон революції», з яких ми можемо дізнатися, що революції і «всі ці ваші Майдани» робляться на гроші Заходу. З другої запам’ятався фільм «Вікінг» про князя Володимира, де нам з екрану показали, як кораблі їздять по суші.

Тепер настала черга другого російського блокбастера про ранню історію слов’ян – «Легенди про Коловрата». Давайте ж подивимося його разом.

Історична основа

Творці «Легенди про Коловрата» зробили дуже хитро. Вони від початку заявили, що роблять фентезі, щоб до них не було ніяких претензій.



З іншого боку, у них і вибору-то не було, адже зняти про рязанського боярина Євпатія Коловрата не фентезі, за великим рахунком, неможливо. Звернімося до джерел.

Історію про те, як холодною зимою 1237 року боярин Євпатій Коловрат вирішив помститися ханові Батию за розорення Рязані і вступив у нерівний бій з його армією, ми знаємо з одного єдиного джерела – «Повісті про розорення Рязані Батиєм». Але навряд чи це джерело можна назвати надійним.

По-перше, написане воно було явно набагато пізніше середини XIII століття. Найчастіше його створення датують як мінімум кінцем XIV століття, а зміни туди могли вноситися і набагато пізніше. Наприклад, правитель Рязані Юрій Ігорович там іменується великим князем, а до 1370 року такого титулу просто не було. А ще там можна зустріти слово «санчакбей» щодо знатних ординців. Ось тільки у ординців теж  не було такого титулу. Санчакбей – це губернатор невеликої провінції в Османській імперії, і до монголів це слово не має ніякого відношення.

По-друге, текст «Повісті» містить ряд неточностей і помилок, які навряд чи б допустили сучасники описуваних подій. Зокрема, там стверджується, що тоді під Рязанню загинули князі Давид Муромський і Всеволод Пронский, хоча всі інші джерела стверджують, що вони померли задовго до того.

Подвиг Євпатія Коловрата, який атакував багатотисячне військо Батия з загоном всього в 1700 чоловік, в «Повісті» описаний дуже барвисто за формою, але бідно за змістом. На невідомо, яким чином рязанцам вдалося так надовго затримати Батия, де був бій і що там взагалі відбулося.

Здавалося б, з одного боку на такій хиткій основі зняти історичне кіно неможливо. Але з іншого, який простір для фантазії. І творці «Легенди про Коловрата» нафантазували такого, що краще б і не починали.

Забудькуватий Євпатій

Намагаючись надати головному герою хоч якісь особисті людські риси, сценаристи відібрали у нього пам’ять. Через дитячу травму, щоранку Євпатій прокидається і не пам’ятає, хто він такий, де знаходиться і що за люди навколо. Його дружина Анастасія коротко розповідає йому, і він потихеньку згадує, щоб завтра знову забути.

При цьому, Євпатій служить в княжій дружині, командує десяткою бійців, захищає міські стіни. Хто поставив на командну посаду людини, яка щоранку заново знайомитися з усім містом – питання відкрите. На сюжет фільму недуга головного героя ніяк взагалі не впливає. Хіба що виглядає він постійно так, як ніби і справді не розуміє, де він і що відбувається, але намагається цього не показувати.

Інші рязанські воїни начебто нічим не хворіють, але легше їм від цього не стає. Наприклад, вони просто не помітили, як до стін міста підійшла величезна армія Батия. А за сюжетом самого фільму це 30000 осіб і 90000 коней. І весь цей величезний натовп якось непомітно підкрався до Рязані.

Гламурний Батий

До речі, про Батия. Цікаво, хто сказав творцям фільму, що грізний хан, який командує військом суворих кочівників, повинен виглядати, як японська гейша? Хоча, треба віддати йому належне, Батий досить суворий і морозостійкий. Серед лютої зими він ходить в легкому шовковому халаті і живе в такому ж тонкому наметі. А ще, судячи з усього, володіє технологією клімат-контролю. Інакше ніяк не пояснити той факт, що заметіль починається саме після того, як хан про неї говорить. А до того навіть сніг не падає.

Монголи показані вкрай забобонними людьми, які страшно боятися всяких духів і потойбічних створінь. Один з героїв навіть стверджує, що «у ординців богів багато». Творці фільму, мабуть, не в курсі, що серед монголів було чимало християн-несторіанців, які навряд чи вірили в лісових духів.

Проблеми сценарію

Взагалі, увесь фільм – це низка сценарних провалів і нестиковок. Навіть у дрібницях. Якщо герої, вирушаючи на переговори з Батиєм, беруть перекладача, то глядач може бути впевнений, що він не скаже в результаті ані слова, і незрозуміло навіщо буде потрібний. Якщо князь Юрій ставить Євпатію завдання охороняти свого сина, то герой легко залишить цього сина на смерть, прикривати відхід загону. Син князя прикриває простих дружинників. Так, так і було, звичайно.

Досить велике місто Рязань згорає в труху і попіл буквально за одну ніч. Мабуть, сценаристи вкрай приблизно уявляють собі, як горить величезна кількість деревини, особливо вологої через погодні умови.

А ще у фільмі є сани, які поїдуть по льоду, як корабель по воді, під вітрилом. Без коментарів.

Про такі дрібниці, як історична відповідність одягу, зброї і всього такого іншого, можна вже і не говорити. Хоча, треба сказати, що візуальна частина фільму в цілому непогана. Цілком відповідає бюджету в 6 млн доларів.

Пропаганда і реклама

Незважаючи на всі ляпи і дірки в сюжеті, «Легенда про Коловрата» стане вкрай популярним в Росії фільмом. Адже він сподобався Володимиру Путіну, а значить і питання можна вважати закритим.

Та й прості глядачі оцінять. Офіційною приставки «фентезі» недостатньо, щоб російський глядач перестав сприймати все, що показують йому з екрану, як істину в останній інстанції. А Євпатій Коловрат поповнить пантеон російських героїв.

Придворний пропагандист Єгор Холмогоров уже назвав «Легенду про Коловрата» кращим і головним фільмом про історію Русі. Хоча до реальної історії Русі він не має ніякого відношення.

Автор матеріалу:Митя Раевский

Джерело.