Хто з вас хоча б раз пожертвував на благодійність гроші, речі тощо? Погодьтеся, чомусь таких людей дуже мало в нашій країні…
Ми думаємо, що це не наші проблеми, що наша сума пожертвування «смішна» і нічим не допоможе, що «краще куплю хлібину», що це шахрайство тощо…
Але зупиніться на мить і подумайте, чи дуже «врятують» вас ті 10 гривень, які ви б могли перерахувати? Уявіть, що ще таких 100 українців зроблять так само і пожертвують таку ж суму. Ми вже зможемо прогодувати чи забезпечити дозою ліків хвору людину, яка самотужки не здатна зібрати собі на лікування. Насправді ми здатні на реальні дива і так, ваші 10, 20, 50 чи навіть 5 гривень здатні на диво!
Ми кожен день бачимо безліч оголошень про благодійність, але допомагають одиниці…
Розповім свою особисту історію, після якої мене ніколи не покине почуття сорому за себе (від ред. Бджола). Декілька місяців тому я побачила пост у соцмережі, де 32-річний чоловік, батько двох маленьких діток, після перенесеного запалення легенів отримав ускладнення, яке викликало тяжку хворобу серця. Серце більше не могло впоратися з хворобою і чоловік потребував термінової пересадки – самі розумієте, сума була «космічна»… Чому я звернула на це увагу, бо такий самий діагноз і у мене, хоч з більш позитивними перспективами. Після того посту я кожного дня думала про допомогу, декілька разів підходила до терміналу, який то зламаний, то «велика черга»… Там минув місяць. Потім і другий… Днями я вирішила зазирнути на сторінку того чоловіка, аби поцікавитися, як просуваються його справи і мене заціпило… Людина померла декілька тижнів тому, не дочекавшись допомоги! Моєї допомоги!.. У ту секунду «померла» і я…
Просто уявіть собі на мить, що ви (не приведи Господи) чи ваші близькі потребують допомоги, а через таку байдужість може трапитися велика трагедія, яку кожен з нас МОЖЕ попередити, зупинити!
Співачка Ольга Полякова розуміє це не гірше. Її пост у Фейсбуці про благодійність зібрав безліч коментарів та поширень і, сподіваюся, хоча б третина з тих людей, які це побачили, зуміли допомогти нужденним.
Ми всі люди! І ми не знаємо, що з нами буде завтра. Варто прищепити собі таку «звичку» – допомагати! Зараз – саме час!
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
