“Він так і не встиг зателефонувати до мами…”: історія, яка зворушила українців

Зворушливих історій в українців вистачає, можливо і ця не стане вийнятком, передає Корупція.Інфо

Три стрілки. Циферблат. Поділки життя. Час. Перша стрілка рухається швидко, впевнено. Перемістилась на першу цифру: розноситься плач новонародженої дитини, а саме тебе. Друга цифра – перші кроки, намагання твердо стати на ноги. Третя цифра: перші звуки, перше слово, усміхнені обличчя батьків.

А стрілка рухається далі. Четверта цифра: дитячий садок, мама, яка веде і забирає тебе з нього, вітрянка, яка передалася всій групі, ще такі дитячі мрії, ще так багато невідомого. П*ята цифра – перший дзвінок, батьки які тримають тебе за руку і відблиск гордості в їхніх очах свідчить про любов. Любов, яка не помре ніколи.

Перший клас, вчителька, парта та друг, відчуття самостійності. Шоста цифра: середня школа, ще по справді дитячі проблеми, перша любов, перші сварки, перші захоплення та розчарування, перший вибір. І ось тут було б необхідно, зупинити стрілку, зробити так, щоб вона не рухалась далі. Сьома цифра – старша школа, більш дорослі проблеми, заплакані очі мами, приховані хвилювання батька, атестат, випускний, праця з школою і вибір який кожен вважає правильний. Восьма цифра: університет, пари, сесії, і мама, яка завжди проводжає тебе у дорогу, безліч дівчат, яких ти вже встиг назвати своєю любов*ю.

Тато.. Дев*ята цифра – той же інститут, проблеми, невдачі, успіх. І знову вибір: « А що буде далі?!».і батьки – люди які завжди будуть поруч. Десята цифра: стара дружба: стара дружба, нова дружба, зрада та зневіра, яка вирувала і тоді, між попередніми цифрами. Коли вже зупиниться та клята стрілка?? А вона рухається, рухається далі.. Впевнено прокладаючи собі шлях.. Одинадцята цифра – вручення дипломів, випуск, вибір, а в руках ключ від дорослого життя. Поруч батьки, поруч друзі, поруч вона… дванадцята цифра, остання цифра перед новим колом, перша передає естафету другій…

Стрілці, яка не поспішає не метушиться. Вона рухається по колу: Сім*я, робота, друзі…. Сім*я, робота, друзі. Вона не одружується, та клята стрілка, вона не спішить. Проходять дні, тижні, місяці, роки. Проходить час. І рухатися починає третя стрілка на твоєму життєвому циферблаті. Стрілка, яка на мою думку рухається найповільніше по колу життя – онуки, старість, пенсія, друзі, спогади, біль, жаль, холод.

І це все повторюватиметься, аж до того моменту. Коли. Три стрілки зупиняться… Знаєш, занадто пізно усвідомлюємо істину. Ми не цінуємо близьких, друзів, життя під час руху першої стрілки. Ми не цінуємо батьків і часто забуваємо про них та сім*ю під час руху другої. Коли ж рухається третя, зачасту буває пізно, і коли до зупинок стрілок залишаються лічені секунди, коли перед очима пролітає все життя, усі помилки.. ти усвідомлюєш, як мало встиг зробити, і як багато всього пропустив.. Тік – так… тік- так. Тік – так… «ти знаєш, так хочеться жити»…. Тік – так… тік- так. Тік – таакк.. І стрілки зупинилися. Зупинилося й життя. А ви встигли зателефонувати до рідних? А ви встигли прожити життя?

РЕКЛАМА: