Коли не бачать законів. Мерія Івано-Франківська видає накази, які ніхто не виконує

Народна мудрість каже «Слово – не горобець, вилетить – не спіймаєш». Та деякі заяви наших політиків свідчать про те, що їм ця мудрість чужа – все обіцяють і обіцяють. А от міська влада Франківська не лише обіцяє, а й видає розпорядження. Та ті суворі накази або суперечать українським законам, або просто дублюють їх.

Як не дозволити заборонене

Після нещасного випадку, коли на відкритті головної ялинки в 17-річну студентку з Верховинщини Світлану Тимчук влучив феєрверк, міськвиконком вирішив заборонити продаж і використання піротехніки.

«Заборонити фізичним та юридичним особам реалізацію та використання в громадських і не відведених для цього місцях петард, феєрверків, салютів, а також інших піротехнічних засобів та вибухонебезпечних пристроїв», – йшлося в рішенні франківського виконавчого комітету № 1208 від 21 грудня.

Вже 27 грудня Руслан Марцінків видав особисте розпорядження, в якому доручив Муніципальній варті та поліції патрулювати місто та виявляти порушників. Та попри всі заборони, навіть у новорічну ніч на франківській стометрівці можна було купити не лише бенгальські вогні, а й петарди і так звані фонтани. Чомусь ні поліція, ні Муніципальна варта цього не помічали, а після святкувань відзвітували, що порушень не було.

Щодо рішення виконкому та розпоряд­ження міського голови, то виглядає, що вони були лише для галочки.

«Взагалі такі рішення не належать до компетенції органів місцевого самоврядування, – пояснює юрист Мирон Дмитрик, який погодився допомогти «Репортеру» коментарями до цього матеріалу. – Єдине повноваження у законі «Про місцеве самоврядування в Україні», де прямо згадується торгівля, це стаття 30, пункт «а», підпункт 8: «організація місцевих ринків, ярмарків, сприяння розвитку всіх форм торгівлі». Та будь-які заборони явно не є «сприянням розвитку». Або ж уявімо собі, що якось міський голова, через переконання, що контра­цепція то є гріх, заборонить у місті продаж презервативів? Або навпаки, міська чи сільська рада прийме рішення про дозвіл продажу марихуани? Тому встановлення правил торгівлі, перелік заборонених для продажу товарів і продуктів вирішується на рівні закону чи постанови Кабміну. Окремі правила можуть встановлювати міністерства. Але в будь-якому разі вони мусять бути однаковими на всій території України».

Відтак основним документом, що регулює обіг піротехнічних виробів є Тимчасові правила обігу в Україні піротехнічних виробів, затверджені наказом МВС України від 23.12.2003 р. № 1649. Згідно з цими правилами, продавати піротехніку можна лише у спеціалізованих магазинах. Звісно, підприємці, які займаються реалізацією, мусять мати відповідні папери: дозволи від державного пожежного нагляду та Держнаглядохоронпраці. Окрім того, вся продукція має бути сертифікована згідно з ДСТУ 4105-2002.

Отже, продавати піротехніку на ринках чи просто на вулиці заборонено взагалі – незважаючи, чи є на те додаткове розпоряд­ження від мерії. Так, відповідно до статті 195-6 Кодексу про адміністративні правопорушення (КУпАП) порушення порядку виробництва, зберігання, перевезення, торгівлі та використання піротехнічних засобів тягне за собою штраф від 595 грн до 1020 грн з конфіскацією.

За весь час нинішніх святкувань було лиш одне повідомлення від патрульної поліції – когось на ринку таки оштрафували.

Що таке алкоголь?

Тим самим рішенням виконавчий комітет заборонив і продаж алкоголю у скляній тарі в центрі міста.

«Заборонити на вулицях, прилеглих до місць проведення святкувань, а саме: Вічевий майдан, вул. Незалежності, вул. Січових Стрільців, вул. Д. Вітовського, вул. Галицька, площа Ринок, вул. Шеремети, вул. Труша – реалізацію алкогольних, слабоалкогольних напоїв та пива на виніс, а також виніс будь-яких напоїв у скляній тарі в період святкування Новорічних та Різдвяних свят», – вирішили у виконкомі.

Однак з юридичної точки зору таке рішення є просто абсурдним. Згідно з «Правилами роздрібної торгівлі алкогольними напоями», затвердженими постановою Кабміну ще 30.07.1996 року № 854, «продаж горілки та лікеро-горілчаних виробів здійснюється виключно у передбаченій діючими стандартами скляній тарі, бляшанках із харчового алюмінію, а також у сувенірних пляшках та художньо оформленому посуді із скла чи глазурованої кераміки».

«Тут виникає питання: за якою статтею КУпАП поліція або ж інші структури може (і чи може взагалі?!) складати протоколи на продавця чи власника магазину, який має відповідну ліцензію на продаж алкоголю? Чим передбачена відповідальність за продаж у скляній тарі? Тому в цій частині рішення є не більше, ніж папірцем, – вважає Мирон Дмитрик. – Крім того, воно має явно дискримінаційний характер щодо підприємців, у яких є торгові точки на вулицях, перелічених у рішенні. Тобто, магазин на Січових Стрільців підпадає під заборону, а за 20 метрів від нього – на Коновальця чи Мазепи – вже торгує».

Більше того, ще перед тим, як у Франківську відкрили новорічно-різдвяний ярмарок, у відділі організації дозвілля КП «Центр розвитку міста та рекреації» редакцію запевнили, що нічого міцнішого за глінтвейн там не продаватимуть. Посилалися знову ж таки на розпорядження міського голови. Однак, щойно торгові будиночки відкрились, там з’явились і медовуха, і чача, і калганівка, і ще чимало настоянок.

«Ті напої взагалі не мають ні акцизних марок, ні сертифікатів, ні інших документів, які підтверджують їхню якість і безпеку, – говорить Дмитрик. – Та й ліцензій на торгівлю алкоголем продавці пред’явити не можуть. По суті – вони торгують з грубим порушенням законодавства. Натомість кажуть, що «в них є всі дозволи від мерії». І тут виникає певний моральний аспект: одна «рука» міської влади збирає з підприємців гроші за оренду тих будок і, ймовірно, дозволяє таку торгівлю, а інша «рука» – хоче заборонити та пробує складати протоколи».

На вівторкових оперативних нарадах у міського голови Руслана Марцінківа поліція, патрульні, муніципали звітували – усе пройшло без порушень.

Забрати надане

Ще у травні минулого року на сесії Івано-Франківської міської ради депутати проголосували за те, аби внести вулицю Шевченка до історико-архітектурної заповідної території. Відтак, там заборонили будівництво нових споруд, а також «реконструкцію з розширенням і надбудовою існуючих будівель».

Однак невдовзі Руслан Марцінків повідомив, що для того, аби повернути вулиці Шевченка її історичне обличчя, заборонять будувати навіть тим, хто отримав дозволи до заборони.

«Ми прийняли мораторій на будівництво на одній з найстаріших вулиць міста – вулиці Шевченка, – публічно заявив мер. – Тож ніхто там будувати не буде. Зараз активувалися всі ті, хто отримали дозволи на будівництво за попередньої влади. Але ми повинні зберегти ті історичні будівлі, що залишилася тут. Тож якщо є дозволи на забудову – будемо скасовувати».

От, як це зробити? Адже навіть якщо депутати приймуть подібне рішення, то його має скасувати суд.

«Заява про скасування дозволів є або популізмом, або юридичним невіглаством, – вважає Мирон Дмитрик. – Я не уявляю, які правові підстави має знайти департамент містобудування, архітектури і культурної спадщини для скасування вже виданих дозволів, щоб потім таке скасування суд не визнав неправомірним».

От, хто проти заборони піротехніки у вільному продажі? Хто за п’яні натовпи на свята? Хто проти збереження пам’яток та історичного обличчя міста? Напевно, таких або нема, або вони ніколи в цьому не зізнаються. Але, погодьтеся, мало просто видати розпорядження або наказ. Їх же ще треба якось виконувати. Бо так можна заборонити красти або хворіти. І що?

Чому нікого не покарали за продаж піротехніки чи спиртного – величезне питання. І винен тут далеко не лише міський голова. Як і в дивних з юридичного боку розпорядженнях. У Франківську є відповідні департаменти, а там, напевно, є фахівці – юристи, архітектори і т. д. Чи нема? Тоді пропонуємо з усієї мерії лишити одного мера – він явно хоче місту добра і гарно говорить правильні речі. А експертизу його гарних заяв, виконання і моніторинг віддати на аутсорсинг. Нехай працюють фахівці.

РЕКЛАМА: