На Прикарпатті скульптор виготовляє мегареалістичних динозаврів (фоторепортаж)

На Прикарпатті скульптор виготовляє мегареалістичних динозаврів

Неподалік в’їзду у Коломию гостей міста зустрічає королівський тиранозавр – Т-Rex. Щоправда, стоїть цей симпатичний монстр на автомийці, але тепер сюди приїжджають не тільки машини мити, а й зупиняються, аби сфотографуватися з персонажем “Парку Юрського періоду”. А народився динозавр у майстерні коломиянина Валерія Дідорака.

Звідки в Коломиї динозаври
Коломиянин Валерій Дідорак 24 роки займався пошиттям шкіряного одягу, але десяток років тому вирішив покинути цю справу і повністю присвятити себе хобі – скульптурі. І перетворив захоплення на професію.

“Це стосується усіх професій – якщо є бажання, якщо людина чимось займається і вона цим одержима, хоче цього, то вона досягає успіху. Звісно, це тяжка праця. І не обов’язково мати якийсь папірчик про відповідну освіту. Зараз є достатньо інформації, всього можна навчитися. Але головне – це мотивація, внутрішнє бажання зрозуміти і вдосконалитися”, – каже Валерій.

Досить швидко у Дідорака з’явилися замовники на скульптури. А створити саме динозавра його надихнув культовий фільм Стівена Спілберга “Парк Юрського періоду”. Почав 5 років тому.

Перед тим, як взятися за роботу, Валерій вивчив усі матеріали про динозаврів, які тільки міг знайти. Прочитав масу статей і переглянув години відео.

Інколи майстру таки бракувало інформації – чи то про будову стопи тиранозавра, чи анатомію передньої кінцівки. Та й серед вчених-палеонтологів досі нема єдності щодо цього доісторичного хижака. Тому Валерію довелося покладатися на власну інтуїцію й трохи імпровізувати.

Спершу Валерій створив невеличку модель королівського тиранозавра – прорахував на ній усі пропорції. А вже скульптура, яку сьогодні можна побачити на околиці міста, має 3 метри у висоту, 6 – у довжину і важить близько 450 кг. Та все ж вона у півтора рази менша від прототипа, який мешкав на Землі 65 мільйонів років тому.

Перший тиранозавр будувався з металевого каркаса, на якому нарощували “тіло” з поліефірної смоли у перемішку зі скловолокном. Ця речовина найбільш стійка до різних погодних умов – так роблять ванни, яхти, навіть деякі літаки. Зверху динозавр покритий цією ж речовиною з додаванням пігментного барвника, який використовують для фарбування автомобілів. Усі матеріали купуються в Україні: тут широкий вибір, хороша якість і прийнятні ціни, каже майстер.

“Фактура тиранозаврів унікальна. Я аналізую: дивлюся, як, наприклад, китайці роблять штучно. Вони дивляться на шкіру сучасних тварин – носорога, слона, бегемота, ящірки – і відтворюють її на динозаврах. А фактура шкіри створює реалістичну картинку – чи жива істота, чи ні. То я зробив таку рапату шкіру”, – пояснює Валерій.

Потім з першого тиранозавра Валерій відлив форму, за якою робить наступні моделі вже без металевого каркаса. З кожною новою скульптурою майстер намагається досягти більшої реалістичності.

У справі допомагають син Костянтин та шваґро Роман. Усіх динозаврів роблять у закритому у цеху: в холоді й хмарі пилу чоловіки провели кілька місяців, оскільки на відкритому просторі речовина, з якої зроблені динозаври, не застигла би.

“Ці T-Rex’и, вважаю, таки є показником певного рівня, якогось досягнення”, – каже майстер.

І ми не можемо не погодитися: скульптури вражають, і здається, що ось-ось оживуть.

Буде динопарк
Валерій також обдумує можливість додати скульптури істот, які мешкали десятки тисяч років тому на землях сучасної України. Спонукає його до цього знахідка бивня мамонта, на яку на глибині 5 метрів натрапив житель Верхнього Вербіжа Василь Фесюк, коли влітку 2016 року копав у себе на подвір’ї криницю. Тому не виключено, що в динопарку зможуть “оселитися” і мамонти, хоч у часі цих тварин розділяють десятки мільйонів років.

“Є прив’язка до того, що вони тут жили. Були тут і носороги волохаті. Тож, крім динозаврів, можна ще й наші історичні речі відтворити”, – ділиться Валерій.

Непростим є вибір місця для динопарку, хоча майстер цим не переймається. Дідорак переконаний, що спершу про динозаврів мають дізнатися і заговорити люди. Тому на початках скульптури можуть з’явитися у центрі Коломиї на подвір’ї приятеля-підприємця. А потім їх можна буде перенести й за межі міста.

“Людина прикрашає місце. Навіть якщо парк буде не в самій Коломиї, а за містом, якщо все буде мудро організовано і працюватиме, то все рівно люди туди поїдуть. Це не є проблема”, – вважає чоловік.

Про динопарк Валерій Дідорак мріє вже багато років. Спершу він збирався продати кількох динозаврів, аби фінансово підготуватися до такого масштабного проекту. Навіть знайшовся клієнт з Німеччини, який придбав одного тиранозавра. У 2017 році він хотів отримати ще шість у різних позах, які би могли розбиратися на частини для простішого транспортування.

Робота закипіла. За чотири місяці майстри встигли зробити чотирьох тиранозаврів. Але угода зірвалася, і скульптури залишились у Коломиї. Зате мрія про динопарк стала більш реалістичною, не журиться майстер.

“У Коломиї нема нічого такого вражаючого, казкового. А динопарк може таким місцем стати. Особисто для мене це один із викликів самому собі”, – каже майстер.

Сьогодні у Дідорака п’ять готових динозаврів. Щоб запустити парк, Валерій планує створити хоча б десять екземплярів. Експонати урізноманітнить трицератопсами та рапторами. Фігури мають поєднуватися у певних життєвих ситуаціях, в які могли би потрапляти тварини у Юрському періоді.

У динопарку Валерій хоче й цікаву розважальну програму: театралізоване шоу з пізнавальними розповідями, аніматори в костюмах динозаврів, атракціони-розкопки артефактів, конкурси для дітей на найкращий малюнок чи виліпленого з пластиліну динозавра з призами та неординарні сувеніри…

Валерій вірить, що йому вистачить і бажання, і сил, аби втілити задум у життя. Певні проблеми і затримки виникають через брак коштів. Виготовлення велетенських скульптур потребує чималих затрат.

Сьогодні в Україні досі немає жодного динопарку, найближчий розташований у Польщі. Тому місце у Коломиї точно буде приваблювати туристів, переконаний Дідорак.

“Ці всі бесіди, що треба туриста затягнути, тривають у нас рік-два…шість років. Проводять бізнес-семінари, говорять, що треба інфраструктуру зробити, дороги… Що дороги є визначальними для туристів. Іноземець чи турист не приїде дивитися на дороги, ти йому щось покажи, – каже чоловік. – Я зараз маю вже щось і теоретично, і практично для такої речі, як динопарк. По можливості буду це втілювати”.

Окрім динозаврів, Валерій робить сувеніри з дерева, шкіри, пінопласту. Творити руками він любив протягом усього свого життя, і тепер ця справа приносить дохід. Усе відбувається у затишній майстерні, наповненій ароматом кави.

Недавно Валерій Дідорак задумав створити міні-Коломию і зараз працює над цим проектом. Це макет міста на формі у вигляді мапи, який встановлять у центрі. Вже зробив 17 будиночків. Цей проект має свою “філософію”.

“Прут буде наче текти по краю. Вода – це життя, це рух, це святе. На цій річці якраз місто побудоване”, – розповідає Валерій.

Про підтримку Валерій не просить – ані владу, ні приватних спонсорів.

“Я керуюся своїм внутрішнім станом, що я хочу робити. А в житті не може бути постійних компромісів”, – вважає чоловік.

Нових працівників у майстерні теж не планує, бо їхнє навчання займе ще більше часу, аніж створення чергового динозавра. Тому робитиме динозаврів у міру сил, а допомагатиме у цьому вірна команда. Нові моделі майстер розроблятиме самостійно.

Розлучатися зі своїми динозаврами майстер не любить і не хоче.

“Я хочу, щоб це було в Коломиї. Мене не цікавить ні Франківськ, ні Львів, ні Київ, Польща, Чехія, Німеччина… Основна філософія – це дякувати Богу і мати задоволення від того, що ти робиш”.

Підготувала Олена Бас

Фото – Юра Паливода

РЕКЛАМА: