Як правильно вибрати каву: поради професійного франківського бариста

Смак кави перш за все залежить від якості кавових зерен. На що звертати увагу під час вибору кави: купувати мелену чи у зернах, на вагу чи у пачках, як її молоти і як зберігати, розповів Тарас Шевченко – співвласник Gora Coffee Roasters – мануфактури обсмажування кави.

Для приготування кави використовують плоди двох дерев – арабіки і робусти.

“Вважається, що арабіка – це преміальне зерно, воно хороше зерно, і його рекомендується пити. Робусту називають тюремна кава або дичка. Тюремна, бо вона дешева і використовується в комерційних цілях. А дичкою її називають через те, що їй не потрібно особливого догляду”, розповідає Тарас Шевченко.

Зерна арабіки і робусти візуально відрізняються формою.

“Зерно робусти  кругле, опукле, з прямим розрізом. Арабіка – більш плоска, видовженіша і має S-подібний розріз”, – пояснює Шевченко.

 

Хоча, зазначає він, деколи візуально важко відрізнити арабіку від робусти. До прикладу, ефіопські зерна арабіки бувають різних розмірів, колумбійську арабіку теж можна сплутати з робустою. А буває й високогірна робуста, яку візуально можна сплутати з арабікою.

Арабіка – це високогірна кава, яка росте на висоті від 600 до 2500 метрів над рівнем моря. Робуста росте біля підніжжя гір на висоті від 300 до 600 метрів над рівнем моря, рідше на висоті до 1200 метрів.

Арабіка вимагає особливої уваги – прохолодного субтропічного клімату, великої кількості вологи, більш вразлива до шкідників.

“Кава ще ховається за листями тропічних фруктів, щоб не було прямого попадання сонця. Дерева, які ростуть поруч, також впливають на смак, кава може мати цитрусові ноти”, – розповідає Тарас Шевченко.

Робусту ж вирощують на малих висотах, і вона менш вибаглива до кліматичних умов.

Також арабіка і робуста відрізняються вмістом кофеїну. У робусті його більше.

До речі, яку дозу кофеїну ви отримаєте з кавою, залежить і від способу її приготування.

“Приготування кави в еспресо-машинці дає менше кофеїну, ніж приготування через фільтр або у френч-пресі. Також міцність кави залежить від її помелу. Найдрібніше каву мелють до турки. Для запарювання – трохи крупніше”, – зазначає Тарас Шевченко.

Купувати каву фахівець радить лише в зернах.

“Вона має кращий аромат і виразніший смак, ніж та, яка вже стоїть помелена. Якщо брати каву в зернах, можна відрізнити арабіку від робусти. Подивитися, цілі зерна чи пошкоджені, наскільки сильно вона обсмажена”, пояснює бариста.

Темна кава свідчить про те, що вона сильно обсмажена і має гіркий смак. Дефекти на зернах позначаються на якості зерна та, відповідно, знижують його цінність.

“Але краще купувати каву в зернах, ніж мелену. Тому що на ринок часто потрапляє мелена кава, виготовлена незаконно. Там обсмажену каву скроплюють водою. По-перше, для того, щоб швидше її остудити після смаження. А по-друге, мокра кава стає важчою. Після того, як набрала вагу, вони змішують її з лушпинням – відходами, що лишаються після смаження. Після того мелють і пакують у вакуумні упаковки відомих брендів”, розповідає Шевченко.

Найкраще купувати свіжу каву – на упаковці має бути дата упакування та дата обсмаження. Якщо на упаковці вказаний лише термін придатності, цього недостатньо.

“Рекомендується споживати каву з 8 до 21 дня після смаження. Хоча і це залежить від сорту кави – колумбійську і ефіопську каву можна пити з третього дня після смаження. Потім ще місяць вона зберігає хороші смакові властивості. Якщо це більш високогірна кава, то вона має вистоюватися місяць-два”, зазначає Тарас Шевченко.

Зберігати каву слід у сухому місці – берегти її від вологи і сонячних променів.

І пам’ятайте: зерна кави оцінюють не тільки за інформацією на упаковці, але і за зовнішнім виглядом, ароматом і смаком.

 

РЕКЛАМА: