Піп Іван, Говерла, Петрос – що означають назви Українських Карпат

Попри те, що вивченням назв українських гір, або оронімів – власних назв будь-якого об’єкта рельєфу земної поверхні займаються багато дослідників все одно буває важко точно визначити чи, приміром, Піп Іван таки дійсно названий на честь якогось священика Івана. Але й самі гіпотези походження назв бувають дуже цікавими і несподіваними.

Говерла – найвища вершина Українських Карпат і взагалі – найвища гора України (2061 м). Знаходиться на межі Івано-Франківської та Закарпатської області в межах охоронної зони Карпатського заповідника. Назва привертала увагу багатьох дослідників, але надійної етимології досі не має. Більшість ономастів XX ст. пов’язують її походження з румунським howiirla – “важке для сходження підвищення; важкодоступна гора”, яке не збереглося в літературний мові й не знаходить надійного підтвердження в румунських, як і словацьких, діалектах. В останніх працях О. М. Трубачова, Ю. О. Карпенка, О. І. Іліаді та інших оронім пояснено як “окутана, огорнена (хмарами, туманом). Але досі залишаються сумніви щодо обох етимологій.

Сусід Говерли – Петрос

(2020 м) не на багато нижчий і важчий для сходження, отримав свою назву способом субстантивації (перехід прикметника й дієприкметника в іменник) та онімізації (перехід загальних назв у власні назви) румунського pietros – “кам’янистий, скелястий”, яке проникло з давньо грецької мови, де Πέτρος – “камінь, скеля”.

Близниця – дві найвищі гірські вершини у східній частині масиву Свидовець у межах Рахівського району (північна вершина – 1883 м, південна – 1872 м). Дослідники фіксують, що оронім виник унаслідок онімізації діалектичного “бли´зниця” – дуже схожа на іншу або з’єднана з нею якась річ, об’єкт. Наголос, який потрібно робити на першому складі, дає певні підстави вбачати асоціативний, або й етимологічний зв’язок з топонімами Бли´зниця, в основі яких апелятив бли´зна – “рубець, шрам”.

Туркул – вершина гірського масиву Чорногора, висота гори 1933 м. Розташована між вершинами Данцір (1850 м) на півночі та Ребра (2001 м) на південному сході на межі Івано-Франківської і Закарпатської області. Назва має відповідник Тurkul у румунській топонімії, який пояснюють як утворення зі схожим романським артиклем -ул від етноніма турок. На ймовірність відношення румунського ороніма до турків указує назва урочища Кізли на вершині горі Туркул, яка постала від турецького “кизил червоний; червоне листя восени” за ознакою “урочище з деревами та кущами, покритими червоним осіннім листям”.

Менчул – Менчу́л (інша назва Мунчел) — гора в Українських Карпатах.

Розташована в південно-східній частині масиву Чорногора, між горами Дземброня (на південному сході) і Бребенескул (на північному заході). Вершина гори розташована на межі Верховинського району Івано-Франківської області, південно-західні схили — в межах Закарпатської області. Висота – 1998 м.

На північний схід від Менчула простягається хребет Розшибеник. Однак Менчул – це назва багатьох вершин й окремих полонин, головним чином у південно-східній частині Українських Карпат: Мунчел, Менчелик (Сколівські Бескиди), Мунчелик, Мизунка у верхів’ї р. Пістиньки на Івано-Франківщині, Мунчёл, Мунчель, Мінчол, Менчил, Менчіл та ін. Первинною є місцева форма Мунче´л, яка виникла внаслідок онімізації румунської типсеї “горб”, що має широкі романо-германські зв’язки. Варіант ороніма Ме´нчул рідше вживається в місцевому мовленні й джерелах.

РЕКЛАМА: