Покірність – характер чи біль з минулого?

5 психологічних особливостей.

Покірні люди ніколи не переходять на крик, вони тримаються в тіні й виконують все те, що можуть вимагати більш авторитетні люди. Найгірше, що покірні опиняються у нездорових стосунках.

1. Покірні – ненаполеглеві.

Такі люди не надають перевагу своїм потребам та бажанням. Нестача наполегливості, змушує їх займати другорядне місце в житті. Вони ставлять під сумнів свою позицію, і ніколи не йдуть проти інших.

2. Минуле – сповнене болем.

Покірні люди не обов’язково народилися такими, проте довелося пережити досвід, який примусив їх сховатися і стати тими, ким вони є.
Нездорові стосунки з батьками, сповнені постійного залякування, це перше, що може стати фундаментом, для абсолютно покірної ролі в житті.
Низька самооцінка і незахищеність змушують їх почуватися непотрібними, якщо вони не будуть пропонувати себе до послуг інших людей.

3.



Конфлікти – втеча від них.

Покірні люди не починають конфлікти, а уникають їх за будь-яку ціну. Конфлікти викликають страх, тому що нагадують, про попередній досвід.
Проблема в тому, що аби уникнути конфліктів, люди просто опускають голову, приймають те, що вони не хочуть приймати, і не дають собі того, на що вони заслуговують.

4. Увага – сором’язливість чи непоміченість.

Покірні люди відчувають велику тривогу через те, що думка інших для них є дуже важливою. Діяти чи одягатися непомітно – гарантує їм уникнути будь – якої ситуації, яка може призвести до приниження.

5. Залежність від емоцій.

Настільки вразливі, що потребують захисту, а натомість опиняються в залежних стосунках.
Найхибніша точка зору, яка змушує людей страждати, це коли партнери у стосунках ставляться погано, а покірні терплять, щоб не бути покинутими. А це ще більше приваблює так би мовити «авторитетів» – агресорів.

Джерело.