Прохання першої дружини чоловіка Світлани було настільки несподіваним, що їй з донькою довелося залишити власний дім

Світлана сиділа і плакала на кухні подруги ось уже цілу годину. Ні чай, ні спішно випитий з заначки кoньяк не допомагали. Світлана просто не знала, що їй робити – ситуація в її житті була важкою.

Років 12 тому вона вийшла заміж. Чоловік пристойний, правда досвід сімейного життя у нього був. Він чесно сказав – в тій родині росте син. І він йому допомагає не тільки аліментами.



Світлані сподобалося таке відношення до дитини. Хлопчик іноді приходив до них, всш разом ходили гуляти. Милий пацан, завзятий і веселий. Він подобався Свєті.

Потім щось сталося, і милий хлопчик перетворився на злісного звірка. Став дивитися на Свєту косо, єхидствувати в міру розуму і сил, а потім його мати і зовсім заборонила, щоб він зустрічався зі Світланою. Вона звинувачувала Світлану в тому, що та розлучниця, влізла в сім’ю і всяке таке.

Хоча на момент її знайомства зі чоловіком він був розлучений вже два роки як. Та й колишня дружина його вийшла заміж вдало цілком, чоловік навіть усиновив дитину і ставився до нього як до рідного.

Йшли роки. Світлана народила дочку. Син чоловіка став приходити до них раз на рік на день народження дівчинки. Хлопчик її теж ненавидів, як і саму Світлану. Слова матері глибоко запали в душу дитині. Але, Світлана терпіла. Думала, що підросте хлопець сам все зрозуміє. Адже не дурень же зовсім.

Останній рік підліток, якому зрівнялося 15 років, став періодично забігати до них додому перекусити, кинути сумку після школи, щоб бігти на тренування і так далі. Світлана була не проти якби не одне, але, стали пропадати гроші.

Коли вона спробувала поговорити з підлітком сама, він в грубій формі відповів, що їй до цієї справи не має діла, він бере гроші батька, а не її. Тому краще їй заткнутися. Світлана очманіла від такої відповіді й розповіла чоловікові.

Той відразу ж подзвонив синові, і отримав у відповідь істерику: тобі все грошей шкода, мені потрібна була нова куртка, а то що ти даєш матері, вона витрачає на власний розсуд, і якщо тобі так шкода на мене кошти – то я зараз цю куртку поверну в магазин, а гроші принесу назад – подавись ними, купи ще сто перше плаття свохй дружині або п’ятисоте своїй доньці.

Чоловік обіцяв поговорити з сином особисто, став давати йому гроші сам, але Світлану коробило, коли вона бачила хлопця. Він став грубо ставитися до їх доньки: міг штовхнути, сильно шльопнути, образити. На всі закиди з цього приводу відповідав, то що жити сувора штука – нехай звикає. Світлана почала подумувати як би тактовно натякнути чоловікові про те, щоб він відмовив синові в візитах в їх будинок.

І ось тут почався саме пекло. Колишня дружина чоловіка сказала, що їй не впорається з їхнім сином, до того ж у неї народилася ще одна дитина, а до нього підліток почав ставитися вкрай агресивно. Тому нехай хлопчисько поживе пару років з рідним батьком «поки гopмональний сплеск не закінчиться».

Чоловік прийшов з цією новиною до Свєти, і сказав, що не зможе кинути сина в такий момент, і візьме його до себе. Адже якщо не спробувати впливати на нього зараз, то потім буде пізно і хлопчисько зіпсується в кінець і в підсумку полaмає собі життя.

Коли Світлана запитала, як він уявляє собі їх спільне проживання, чоловік відповів, що все налагодиться. Але, якщо Світлана проти, він може зняти їм з дочкою квартиру і цей час вони будуть жити окремо, щоб їм було комфортно. А він стане до них приїжджати.

Світлана продовжувала ридати на кухні подруги, не знаючи, як їй вчинити. Вона боялася за свою дочку, за себе і чітко розуміла, що до добра такий вчинок чоловіка не доведе. Та й журтвувати собою і своєю сім’єю заради  агpeсивного хлопця вона не хотіла.

Через два дні Світлана подала на розлучення, і забравши доньку з’їхала в свою стару квартиру. Чоловік знизав плечима і сказав, що це її вибір. І мабуть правильний. Якщо жінка не може прийняти його дитину навіть на час, то йому така дружина точно не потрібна.

Джерело.