Українські війська взяли штурмом Слов’янськ та Краматорськ

15 квітня 2014 року українські війська увійшли в Слов’янськ і Краматорськ, взяли під контроль аеропорти захоплених російськими бойовиками міст.


Підрозділ 3 полку спецпризначення Збройних сил України, а також підрозділ “Альфи” і “Омеги” після нетривалого штурму, висадились з вертольотів і зайняли Краматорський аеродром.

Того дня проросійські бойовики-найманці покинули захоплене міське відділення міліції, перед цим розгромили його та пограбували. Терористи почали штурм Краматорського аеродрому, який мав стратегічно важливе значення для обох сторін конфлікту. На ньому знаходиться злітно-посадкова смуга здатна приймати транспортні літаки.

Українські спецпризначенці звільнили військовий аеродром у Краматорську від проросійських бойовиків. Під час штурму кількох терористів взяли у полон.

16 квітня біля воріт аеродрому, який охороняли українські спецпризначенці, зібралося декілька сотень цивільних. Серед них були озброєні терористи. 6 бойовиків мали при собі автомати АКС-У, один – зі снайперською гвинтівкою.

Для проведення спецоперації по визволенню Слов’янська, 15 квітня до міста відправили 1-й резервний батальйон оперативного призначення НГУ у складі 300—350 чоловік. Водночас кілька ротних тактичних груп ЗСУ, а також підрозділи Нацгвардії України вийшли на ближні підступи до Слов’янська і заблокували його.

17 квітня над Слов’янськом обстріляли цивільний український вертоліт. Звідти розкидалися листівки з текстом Женевських угод від 17 квітня — про припинення вогню всіма сторонами. Уто час так званий народний мер В’ячеслав Пономарьов зробив заяву, що “ніякі женевські домовленості їх не обходять і на переговори з хунтою вони не підуть, а стоятимуть поки не відбудуться референдуми”.

Між російськими бойовиками та українською стороною тривали бої. 24 квітня військові вдруге спробували звільнити місто від терористів. 25 квітня українською владою було оголошено про рішення блокувати Слов’янськ, щоб залишити проросійські формування без підкріплення. Відмова від штурму Слов’янська пояснювалася можливістю призвести до жертв серед місцевого населення.

РЕКЛАМА: