У грошах — щастя, синку! А дружину нову тобі знайдемо, з квартирою

У нашій родині я була наймолодшою, у мене було 2 старших брата і сестра. Батьки були небагаті, зате дуже нас любили. Новий одяг мені не купували, доношувала сестринські.

З раннього дитинства я вчилася економити на всьому. З 12 років почала підробляти на мийці, нічого не купувала собі, збирала. Так пройшло моє дитинство, в умовах бідності та сильної економії.

Як тільки виповнювалося братові чи сестрі 18 років, батьки переставали їх забезпечувати.

— Зараз ти сам повинен себе забезпечувати, можеш пожити тут ще, але не затримуйся, ти вже самостійна — говорили батьки.

Про яку самостійності вони говорили, мені було незрозуміло. Так, до нас ставилися батьки дуже добре, але вчителі життя з них ніякі.

Уже в 14 років я розуміла, що в 18 мені належить з’їхати від них, і тому не витрачала свої гроші, які відкладала.

Коли мені виповнилося 18 років, у мене накопичилася досить пристойна сума. Батьки також попрощалися зі мною, відпустили одну в дорослий світ. Я була абсолютно не готова до самостійного життя, але довелося викручуватися.

Через деякий час познайомилася з Олегом. Це був мій перший досвід у відносинах. Ми з ним почали зустрічатися, через 3 місяці він зробив мені пропозицію.

Своїм батькам я не стала розповідати про те, що я виходжу заміж. За весь час, з моменту мого повіту з рідної домівки, вони мені жодного разу так і не подзвонили.

Зате Олег був радий познайомити мене зі своєю мамою. Свекруха мене прийняла не дуже успішно, їй не подобалося, що батьки мої дуже бідні у мене не буде щедрого приданого.

— Але я можу бути корисною, я вмію збирати, не вимоглива. На мене не доведеться витрачатися і я працюю — приводила я аргументи на свою користь.

Я розповіла свекрухи, яку суму я встигла накопичити з 12 років. Вона відразу подобріла до мене.

— Гаразд, я пішов на роботу, а ви залишайтеся тут, спілкуйтеся — сказав Олег і пішов.

Як тільки двері зачинилися, свекруха тут же мені пред’явила умова:

— Не знаю, що мій син знайшов в тобі, але мені ти не подобаєшся! Коротше слухай, якщо хочеш вийти за Олега заміж, тягни сюди всі свої гроші, переконаємося, що ти не брешеш.

Я була настільки наївною, через годину, я стояла вже на кухні вже з грошима.

— Добре, дуже добре, це інша розмова. Ти можеш бути вільна, завтра вирішимо з сином, варто йому на тобі одружуватися чи ні.

Вона виставила мене за двері. Який же я дурною була, коли просто так віддала їй всі кошти, накопичені мною за 7 років. Я відразу зателефонувала Олегу і розповіла про те, що трапилося.

На наступний ранок я прийшла до нього додому, а свекруха тут же наїжджати на мене почала:

— Я тобі що сказала? Чекати мого рішення! Так, все, мій син з тобою не одружиться! Гроші я залишаю собі.

— Мама, не можна так поступати! Вона їх стільки років збирала. І не ти вирішуєш, на кого мені одружитися! Поверни їй все, що ти вчора забрала у неї.

— Ще чого?! Вона сама мені їх принесла, я її про це не просила. А зараз у неї грошей немає, значить і вона тобі не потрібна.

— Не в грошах щастя, мамо.

— А ось тут ти помиляєшся. У грошах — щастя, синку! А дружину нову тобі знайдемо, з квартирою — свекруха вела діалог так, ніби мене вже не було в квартирі, — Ось як знайдемо багату, тоді і одружишся.

Олег не міг повірити, що його мама так себе вела. А я голосно ревіла, звинувачуючи своїх батьків, свою долю, за те, що виросла така наївна і несамостійна.

— Ну чому це відбувається зі мною?» — ревіла я. Які у мене могли бути шанси, що син візьме мою сторону, а не матері, яка народила його і поодинці виховувала? Так ніяких, я ніхто в житті, ще й без грошей тепер залишилася, по своїй же дурості.

— Мамо, якщо ти не повернеш їй гроші зараз же, то вважай немає у тебе більше сина! — заявив Олег.

— Що? Ти проміняє мене на неї? Так як ти смієш! Я тебе одна ростила — свекруха не встигла договорити, як чоловік перервав її.

— Тільки заради своєї вигоди! Подивися, що ти зараз робиш! Рідна, ми йдемо, і без будь-чиєї допомоги впораємося!

Він взяв мене за руку і ми вийшли з квартири. Присівши на лавці в парку, він заспокоїв мене. Ми погуляли і стали думати, що робити далі. Про весілля не могло бути й мови, у нас не було грошей.

Ми зняли квартиру і до цього часу живемо в ній. А свекрухи я бажаю, щоб все їй повернулося бумерангом, адже вона так і не повернула мені нічого.

РЕКЛАМА: