Безпритульна завжди тягала з собою 3 валізи, 16 років усі вважали її бoжeвiльною, до одного моменту

Ванда, інтелігентна літня жінка, не так давно справила 80-річчя. В молодості Ванда працювала машиністом, і навіть після звільнення, будучи вже у пенсійному віці, не опускала руки — вивчилася на помічника юриста і вирішила переїхати до Вашингтона, сподіваючись знайти роботу в столиці.

Але для літньої жінки, якій на той час було вже за 60, у великому місті не знайшлося місця. Вона могла знайти тільки тимчасовий підробіток, і незабаром їй вже не вистачало грошей на оренду житла в столиці. Так жінка опинилася на вулиці і змушена була спати у нічліжці або прямо на вулиці в спальному мішку. Так, вона отримувала пенсію, ось тільки щось було не так: у різні місяці розмір пенсійних виплат дуже сильно відрізнявся — від $300 до $900.

Жінка намагалася розібратися, в чому справа, але ніхто не звертав уваги на скарги безпритульної. Ванда розуміла, що, як тільки вона переведе в готівку чеки і витратить свою пенсію, довести що-небудь буде дуже важко. Тому вона так жодного разу і не використала гроші і відправляла чеки назад в офіс служби соціального забезпечення, знову і знову вимагаючи пояснень.

До речі, у Ванди четверо дорослих дітей. Весь цей час дочка, яка живе в іншому місті, розшукувала матір у Вашингтоні. Літня жінка ніколи не казала дітям, що опинилася на вулиці, тільки час від часу дзвонила, щоб повідомити, що все в порядку. Розібравшись у ситуації, дочка, звичайно, відразу запропонувала мамі повернутися в рідне місто і жити з нею. Але старенька відмовилася, вона вирішила, що не поїде зі столиці, поки не отримає свої гроші.

Свою переписку з офіційними службами жінка акуратно архівувала, за роки цей архів розрісся до розміру трьох валіз. Валізи Ванда завжди носила з собою, і люди почали думати, що старенька просто втратила здоровий глузд і тягає з собою всякий непотріб. «Усі думали, що я бoжeвільна, вони казали мені викинути валізи» — згадує Ванда.

Уперта бабуся прожила в притулку для бeзпритульних цілих 16 років. Одного разу вона розповіла свою історію працівниці притулку на ім’я Джулі. Жінка попросила дозволу поглянути на документи Ванди і здивувалася тому, як акуратно й ретельно та архівувала всі папери: «Всі папери в цих валізах були акуратно розкладені по датах. Вона весь час говорила правду — уряд заборгував їй купу грошей».

Джулі допомогла Ванді знайти адвоката, який погодився захищати «бoжeвільну» безпритульну. І тоді працівники служби соціального забезпечення раптом прокинулися! 23-го серпня на банківський рахунок Ванди надійшов переказ — вона відразу отримала $99,000. Юрист жінки вважає, що це ще не всі гроші, які їй заборгував уряд.

Ванда все ще з трудом усвідомлює, що домоглася свого. Вона нарешті зняла собі житло і переїхала з нічліжки для безпритульних.

16 років всі вважали Ванду бoжeвiльною, і жоден адвокат не погоджувався представляти її інтереси. Навіть рідна дочка вважала поведінку матері дypною і не вірила, що їй вдасться домогтися свого. Якби не випадкова зустріч з Джулі, жінка так і прожила б у нічліжці до кінця своїх днів.

РЕКЛАМА: