Хіба мало в нашому житті непростих доль? Зовсім ні. Хтось здається, а хтось день за днем бореться з обставинами. Але часом дивуєшся, наскільки сильними духом бувають люди.
Христина вийшла заміж вже за 30, до цього особисте життя у неї все якось не складалося, відносини починалися і тут же закінчувалися. З Дімою (чоловіком дівчини) вони познайомилися по роботі, спочатку навіть натяку не було на роман, вони просто спілкувалися, часом могли сміятися до сліз, а інколи за обідом ділитися один з одним життєвими проблемами.
Їхні стосунки так і могли б залишитися на рівні дружби, якби не один вечір, який докорінно змінив їхнє життя.
Напередодні 8 Березня у них в організації як личить проводився корпоратив, всі танцювали і сміялися, Діма тоді запросив Христину на танець і вони вперше поцілувалися. Все це переросло в великі почуття. Накрило, як то кажуть, з головою.
Вони стали зустрічатися вже після роботи, і незабаром дівчина завaгiтніла. Щастю дівчини не було меж. Вони вирішили одружитися відразу після пoлoгів, щоб як годиться – весілля з сукнею і тамадою, так хотіла сама Христина.
Майбутня мама, незважаючи на своє становище, пурхала як метелик з дому на роботу і з роботи додому, здавалося б нічого не може затьмарити їх життя, але. Одного разу, коли Христина в черговий раз пішла на УЗД, їй повідомили, що у малюка відхилення.
Христина відчула тоді великий стрес і одночасно страх перед майбутнім. І не дарма. Коли вона повідомила про все Дмитру, чекаючи підтримку і добрі слова, він навпаки відразу змінився в обличчі, а пізніше відмовився від дитини, зібрав речі і пішов. Христина залишилася одна наодинці зі своїм душевним станом. Чи варто описувати, що тоді відчувала дівчина?
Йшов час, він ні краплі не лікував, але дозволив пережити біль втрати. Пoлoги пройшли спокійно, а ось дочка, вона дійсно народилася не зовсім здоровою, вона не могла ходити, і лікарі давали невтішні прогнози. Ось тільки мати здаватися не мала наміру.
Вона могла вдень і вночі працювати швачкою на дому аби оплатити лікування дівчинки. Так минуло два роки і коли віра стала вже потроху танути, Христина познайомилася на вулиці з чоловіком, який виявився хорошим фахівцем в цій галузі. Крім того, у них практично відразу виникла симпатія і для чоловіка вже було справою принципу поправити ситуацію.
Зусилля дали свої плоди вже через рік. Одного разу коли Христина готувала їсти, її дочка смикнула її за низ халата і попросила пити. Мати відвернулася і вже хотіла налити води, як раптом зрозуміла, що її дочка стоїть поруч, вона сама до неї підійшла. Христина мало не зомліла від щастя. Ці почуття не можна було контролювати, вона просто сіла на підлогу і почала голосно плакати. Так почався їх далеко не легкий, але все ж шлях до повного одужання.
Ось така історія сталася в цій маленькій родині. Віра і надія дівчини зробили диво, звичайно, не без допомоги фахівців, але однозначно завдяки безумовної материнської любові.
Щастя і здоров’я вам і вашим дітям, дорогі читачі. Адже в житті все можна поправити і виправити, крім головного – здоров’я. Бережіть себе та дітей!
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
