Дружина поки про розлучення нічого не говорить, вона взагалі перестала зі мною розмовляти. Джерело
Зараз вдома ми мовчимо, не торкаємося один одного, хоча раніше любив обніматися-цілуватися.
З Анею розлучитися не можу, засуджуйте скільки хочете.
В будинку обстановка не з приємних – як-ніби хтось пoмep. Гpoбoве мовчання. А я не знаю як підступитися до дружини, як мені зараз вести з нею.
Чи то в коліна впасти і квіти-подарунки приносити, то чи залишити на якийсь час її в спокої.
Світла ходить як тінь, з неї ніби випустили повітря, саме життя. Згаслий погляд, очі в підлогу.
Вона не плаче, так би у мене був привід до неї – заспокоїти, втішити. Не можна ось так все в собі тримати.
В голові стали спливати спогади з нашого спільного минулого – як зустрічатися почали, наш перший поцілунок, переїзд, злиднi.
А як ми раділи, коли вийшло іпотеку взяти! В’їхали в бетонну коробку, але з розумінням, що це наші стіни, наші!
Мені добре відчувати себе в сім’ї. Розуміти, що вдома мене люблять і чекають.
Мені подобається перед сном грати з сином, купати його, читати казку на ніч. Сім’я – це круто і здорово.
Але… як же Аня? Я прикипів до неї душею. Не хочу все перервати.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
