Вбивство російських журналістів у ЦАР: як Кремль організував операцію щодо їхньої ліквідації

За російськими журналістами Орханом Джемалем, Кирилом Радченком та Олександром Расторгуєвим, яких було вбито влітку у Центрально-Африканській республіці (ЦАР), де вони розслідували діяльність групи “Вагнера”, велося стеження. За результатами розслідування, до цього має безпосередній стосунок бізнесмен і так званий “кухар Путіна” Євген Пригожин.

Відповідне розслідування провів центр “Досьє”, який фінансує російський підприємець і один із ворогів господаря Кремля Михайло Ходорковський. До слова, саме він керував “Центром управління розслідуваннями”, що відправив вищезазначених журналістів до ЦАР, передають як російські ліберальні, так і світові ЗМІ.

Відповідно до даних центру “Досьє”, стеження за Джемалем, Радченком і Расторгуєвим організував місцевий жандарм (у ЦАР жандармерія виконує ще й обов’язки спецслужби) Емманюель Туагуенде Котофіо, який також перебував на зв’язку (телефонував йому 97 разів у день вбивства журналістів) з Олександром Сотовим – інструктором з зовнішнього стеження та агентурної роботи, вербувальником у ЦАР, а також підручним Пригожина. За даними ЗМІ, окрім наближеності до Путіна, Пригожин стоїть і за діяльністю ПВК “Вагнера”.

Олександр Сотов

Що відомо про “кухара Путіна” Євгена Пригожина?

Це російський бізнесмен, засновник фабрики тролів з Ольгіна, одна з ключових фігур у російсько-українській інформаційній війні. Пригожин також є ресторатором та власником кейтерингового бізнесу. Його неофіційно називають “кухарем Путіна”. Пригожин перебуває у розширеному списку санкцій США проти російських громадян і компаній через агресію Москви щодо України. Компанії Пригожина, якого вважають особистим приятелем президента Росії, забезпечують харчування для Кремля, що й стало однією з підстав для санкцій. Ще однією підставою стала широка співпраця компаній Пригожина з Міністерством оборони Росії в будівництві військових баз біля кордону Росії з Україною, що їх Москва використовує для введення своїх військових на територію України. Крім того, Пригожин має інтереси у Африканських країнах: Судані, ЦАР і Лівії.

Володимир Путін і Євген Пригожин

Що таке ПВК “Вагнера”? Приватна військова компанія Вагнера – це російська військова структура, що формується з найманців. Була створеною у 2013 році та за цей час брала участь у бойових діях у низці “гарячих точок”.

Зокрема, найманці “Вагнера” воювали на Донбасі на боці Росії, в Сирії на боці союзника Росії режиму Асада, а також в Судані.

Росія не визнає найманців на офіційному рівні, проте у російських ЗМІ організація згадуєтья як приватна військова компанія під командуванням підполковника ЗС РФ у відставці Дмитра Уткіна, більш відомого за позивним “Вагнер”.

Під час розслідування “Досьє” було, зокрема, опитано двох силовиків з урядової армії ЦАР, які у вечір вбивства чергували на блокпосту на виїзді з міста Сібю. Так, група Джемаля проїхала цей блокпост о 19:00, а через годину журналістів убили. За словами силовиків, за 10 хвилин до проїзду джипу журналістів через блокпост проїхала інша машина, в якій перебували троє озброєних білих і двоє місцевих, зокрема Котофіо. Військових попередили, що слідом скоро проїде “ще машина з білими”, і попросили безперешкодно її пропустити, пояснивши, що “це друзі”.

За даними CNN, Котофіо також їхав за журналістами в іншій машині, коли ті виїхали на північ зі столиці республіки Бангі.

Крім того, дослідження білінгу дзвінків Котофіо показує, що той увесь час з моменту прильоту журналістів до ЦАР перебував неподалік них, чи то на сусідній вулиці, або принаймні в тому ж районі. Також він був на зв’язку з Б’єнвеню Дувокамою – водієм групи Джемаля. Розслідувачі з’ясували, що за три дні Дувокама подзвонив Котофіо 47 разів. За інформацією одного з центральноафриканских журналістів, раніше водій також служив в жандармерії.

Розслідувачі переконують, що до загибелі групи Джемаля є причетним спеціальний кореспондент російської інформаційної агенції ФАН, що також веде до Пригожина, Кирило Романовський. Раніше було встановлено, що саме він пов’язав Джемаля і його колег з якимсь Мартіном, якого представив як фіксера (консультанта, який допомагає в організації зйомок), що працює в місії ООН. Зі свого боку, Мартін рекомендував журналістам Дувокаму як водія. Тим часом, місія ООН у ЦАР будь-які контакти з журналістами заперечує.

Водночас представники “Досьє” вважають, що така людина, як Мартін, взагалі не існує, оскільки його номер зареєстровано на ім’я Еріки Мустерман – у німецькомовних ці ім’я та прізвище умовно позначають людину, ім’я якої є невідомим або не підлягає розкриттю. Водночас сам апарат Мартіна, за даними білінгу, весь час перебував у Бангі, хоча той стверджував, що був у іншому місті. До прикладу, весь липень він повідомляв групі Джемаля, що перебуває у місті Бамбарі, де організовує зйомки золотих копалень.

Крім того, повідомляючи Джемалю та його колегам контакти Мартіна, Романовський радив з ним “краще переписуватися, ніж спілкуватися голосом”.

Нагадаємо, 30 липня 2018 року у Центральній Африканській Республіці було вбито російського журналіста Орхана Джемаля, оператора Кирила Радченка та режисера Олександра Расторгуєва. Журналісти знімали в Африці документальний фільм про роботу ПВК “Вагнер” на замовлення Центру управління розслідуваннями. За словами прес-секретаря уряду ЦАР, на місці вбивства журналістів не знайшли ні грошей, ні апаратури, ні документів.

За інформацією прокремлівської інформаційної агенції ТАСС, їх могли вбити представники збройного мусульманського угруповання “Селека” з метою пограбування. Щоправда, самі повстанці звинувачують президента ЦАР Туадеру у змові, на яку той пішов за підтримки “найманців з Росії” під керівництвом Валерія Захарова та поскаржився, що присутність “близьких до Кремля найманців” стає “все більш і більш небезпечною для демократії” ЦАР. До слова, Захаров був спеціальним радником Туадери.

РЕКЛАМА: