Карпати люблять обережних. Як не втрапити в халепу й не додати роботи рятувальникам

Нещодавно майже вся країна стежила за долею лижника Ігоря Грищенка, який загубився у Карпатах. Вони з другом вирішили відсвяткувати Різдво у горах і заблукали. Друга Ігоря знайшли швидко, а от його самого рятувальники, волонтери, лісники, поліція шукали чотири дні. Дехто захоплювався його історією виживання, інші обурювалися, мовляв, таким авантюристам у горах робити нічого.


Два дні тому в Закарпатті троє туристів потрапили під лавину, один загинув. Хоча рятувальники просили їх відкласти вихід на маршрут… До того, шукали німця, знайшли, живий. Виглядає, що ця зима для карпатських рятувальників видалася дуже напруженою, пише “Репортер”.

Все з собою
Інформація про те, що у Карпатах хтось заблукав, з’являється по кілька разів на тиждень. Не завжди такі історії закінчуються добре, трапляється, що туристи гинуть. Останній випадок здивував бувалих туристів: 19 січня двоє чоловіків заблукали на горі Парашка, яка не вважається важкою для походів. Один замерз насмерть. Рятувальники кажуть, переважно таке стається тому, що люди ставляться до Карпат зверхньо і не готуються до походу як належить.

«Взимку похід завжди має бути колективним, ніколи не можна йти в цю пору в гори самостійно, – розповідає начальник пошуково-рятувального відділення «Явірник» Василь Фіцак. – Перед виходом треба старанно продумати маршрут, зареєструватися у рятувальників, обговорити маршрут з ними. Ознайомитися з прогнозом погоди. Якщо передають погіршення – краще просто залишитися вдома. Плануючи зимовий похід, обов’язково треба вибрати досвідченого керівника групи, який перевірить спорядження і зможе приймати правильні рішення в разі небезпеки».

Василь Фіцак пояснює, що туристи губляться переважно через брак досвіду, невміння орієнтуватися на місцевості та слідкувати за маршрутом. Взимку небезпек лише більшає, адже стежки вкриті снігом та ще й погана видимість. Снігом іти дуже важко, люди витрачають значно більше енергії та часу. Тому важливим є і правильно складений рюкзак. Крім спальників і наметів, є багато речей, які можуть врятувати життя у високогір’ї. Перед усім це – смартфон, із якого можна зв’язатися з рятувальниками і в якому є GPS-навігатор. Також не обійтися без зарядного пристрою (повербанка).


«Коли люди взимку йдуть у гори на один день, то часто припускаються помилки – беруть з собою мало речей, бо думають, що швидко піднімуться і спустяться, – каже Василь Фіцак. – А якщо раптом погода міняється, то виявляється, що не мають необхідного. Крім телефона з GPS, треба мати з собою аптечку, енергетичні батончики, шоколадки, термос з чаєм. А ще – захисну теплу шапку, рукавиці, шкарпетки. Все це поміщається у рюкзак. Також є комплект, який я називаю «тривожна сумочка»: запальнички, сірники, речовини для розведення вогню, сухий спирт».

Якщо все ж заблукали, основне – не панікувати і спокійно оцінити ситуацію.

«Як є можливість, треба повернутися слідами назад, спробувати самотужки знайти стежку. Якщо сліди замело, а людина розуміє, що вона не може віднайти дорогу, треба телефонувати 101 чи гірським рятувальникам, описати місцевість. Часто буває, що людей, які губляться, можна вивести за допомогою телефона».

З початку року вже троє туристів загубилися на Попівані, на щастя, всіх знайшли. Важливим фактором для виживання, за словами Василя Фіцака, є фізична та психологічна підготовка. Потрібно бути у добрій фізичній формі, не забувати постійно рухатися, щоб не замерзнути, зберігати холодний розум і мати необхідне спорядження.

Втім, рятувальники наголошують: щоб не загинути в зимових Карпатах, потрібно відмовитися від походу за поганої погоди, адже зайва хоробрість у такому разі – смертельно небезпечна.

Холодний розум
Франківець Олександр Матура ходить у гори вже давно, третину походів – один. Але, каже, що заблукати можна, навіть будучи досвідченим туристом.

«Як і більшість, я губився майже кожен другий-третій похід, – говорить Матура. – Особливо це трапляється взимку, бо влітку можна одну й ту саму стежку пройти і 50 разів, а коли все в снігу, то ти вже нічого не впізнаєш. Але ті, хто ходить у гори постійно, вже не бояться заблукати. Я завжди беру з собою у Карпати холодний розум. Від початку все має бути доведене до автоматизму. Дії, реакції мусять бути складені в чітку систему в голові. Ти не повинен бути налаштований на досягнення чи на те, щоб комусь щось довести».

Також Олександр не вирушає в похід без смартфона з GPS і повербанка, газового пальника, запасного одягу, щоб не змокнути взимку, обов’язково – сокири. Він навіть допомагає іншим туристам у горах: змайстрував кілька сокир і планує передати їх у притулки та лісничі хатинки. Дві уже залишив у хатинках під горами Кінь-Грофецький та Яйко-Перегінське.

Недавно на ресурсі 4sport.ua з’явилася інтерактивна карта притулків і колиб, де можна заночувати. Втім, Матура каже, що вона не повністю достовірна. Зараз користувачі взялися її оновлювати, тому з часом інформація там може бути правильнішою. Кожен може повідомити, що притулок зруйнований, або його нема на карті – треба додати. Для цього потрібно вказати координати чи приблизне розташування, вказати, чи є там піч, скільки людей може поміститися і надіслати фото будиночка, якщо таке є.

Олександр Матура розповідає, що серйозно губився одного разу, влітку, коли він був ще недосвідченим туристом. Тоді його застала сильна гроза на Чорногірському хребті – на Гутин Томнатику. Почався дощ, мряка, видимість нульова… Незважаючи на паніку, він зробив схованку і переночував, а коли розпогодилося, зумів знайти дорогу за допомогою рятувальників, які давали йому вказівки телефоном. З того часу до походів готується дуже ретельно і самоконтроль не втрачає.

«Я всі маршрути проробляю сам. Якщо він новий, то розпрацьовую карти, консультуюся з друзями, планую кожну ночівлю, кожну ситуацію, всі форс-мажорні сходи вниз і небезпеки, – каже Матура. – Також важливо робити собі позначки, у яких місцях у горах є зв’язок і потім, коли потрібно, піти туди і подзвонити рятувальникам. Переважно губляться ті, в кого сильно грає гординя, хто хоче підвищити свій статус. А природа таких швидко саджає на землю. У гори не можна ходити трьом людям – самовпевненому, неуважному і лякливому».

Фото: Василь Фіцак, Чорногірський гірський пошуково-рятувальний пост, Karpaty.ua, Максим Баландюх

РЕКЛАМА:
>
загрузка...