Що отримала Україна від НАТО на варшавському саміті

Україна безперечно була особливим гостем саміту НАТО, який відбувся 8-9 липня у польській столиці. Навіть місце проведення заходу було зумовлене окупацією Криму та війною на Донбасі.

Варшава дала колись назву блоку країн, які входили до сфери впливу СРСР у Східній Європі. За 25 років після офіційної смерті Варшавського договору столиця Польщі гостинно відкрила двері для гостей саміту організації, яка була головним супротивником Радянського Союзу. Тепер її вважає своїм ворогом путінська Росія.

Символізм зашкалював. Чого варта хоча б емблема НАТО, якою прикрасили знамениту сталінську висотку в центрі Варшави. Дорогу від аеропорту прикрасили, як пише “Німецька хвиля”, гігантські рекламні плакати американської фірми, що спеціалізується на виробництві обладнання для протиракетного захисту.

Фото: ‏@rzydel

Літаки “малюють” над Варшавою польський прапор. Фото: Reuters

А для демонстрації військового характеру блоку поляки влаштували проліт авіації над гостями саміту. З літаків виривався дим, що замалював небо в кольори польського прапора.

Слово для Надії

Український президент, який також полюбляє символізм, приїхав до Варшави у супроводі живого свідка російської агресії — народного депутата і делегата ПАРЄ Надії Савченко.

Вона виступила з короткою промовою на експертному форумі, який проходив паралельно із зустрічами можновладців. Надія подякувала присутнім за допомогу в її звільненні та закликала не полишати зусиль, аби на волю вийшли всі інші українські бранці.

Савченко під час виступу на експертній панелі саміту НАТО. Фото: facebook.com/PISMPoland

“Зараз я борюся за кожного українця, що залишився в полоні в Росії. Боротьба ця непроста і прошу вас не зупинятися на моїй історії. Я прошу вас почути історію кожного українця і допомогти нам визволити українців з полону в РФ”, — цитує Савченко “Європейська правда”.

Також вона зауважила, що вдячна НАТО за те, що “воно зберігає світ не однополярним і тримає в ньому рівновагу”.

Що встиг зробити Порошенко

Український президент Петро Порошенко в перший день саміту зробив дуже важливий і нестандартний крок — став на коліна перед пам’ятником жертвам Польсько-українського конфлікту часів Другої світової війни. Це сильний вчинок, який адресований полякам, збуреним напередодні річниці Волинської трагедії.

Фото: IAR – Polskie Radio

Того ж дня Порошенко мав зустріч з турецьким колегою Реджепом Таїпом Ердоганом, що також важливо, зважаючи на пом’якшення стосунків Туреччини та Росії.

Під вечір 9 липня Порошенко вийшов до журналістів на спільній прес-конференції з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом. Головний зміст їхніх заяв — підтримка України з боку Альянсу лишається незмінною.

Це важливо було проговорити, зважаючи на хитку позицію деяких членів об’єднання та їхнє вперте бажання помиритися з Росією і повернутися до формули “бізнес як завжди”.

“Союзники єдині у своїй підтримці українського суверенітету та територіальної цілісності. Ми не визнаємо і не будемо визнавати нелегальну та незаконну анексію Криму Росією та засуджуємо дії Росії з цілеспрямованої дестабілізації на східній Україні”, — сказав Столтенберг.

Одним із символів підтримки України стало почесне місце для Порошенка в центрі “сімейного фото” учасників саміту.

НАТО не лише продовжить надавати допомогу Україні та її армії, але й розширить її. Як вже неодноразово зазначалося, за два роки, що триває війна з Росією, Україна стала найбільшим отримувачем допомоги від Альянсу. І скорочувати її не планується, навіть навпаки.

На варшавському саміті було схвалено Комплексний пакет допомоги (КПД) Україні. Він містить понад 40 напрямів, за якими НАТО надаватиме підтримку в українських реформах. З них один з ключових — це реформа армії.

Також нарешті запрацює трастовий фонд, спрямований на допомогу в розмінуванні Донбасу, анонсований ще у 2015 році.

Продовжиться допомога і по решті п’яти фондів. Вони були створені в результаті попереднього саміту НАТО, який відбувся в 2014 році в Уельсі та в середньому розраховані на роботу до 2020 року.

Це трастовий фонд С4 (командування, управління, зв’язок і комп’ютери), а також фонд логістики та стандартизації, кібернетичного захисту, карʼєрного зростання в армії і медичної реабілітації (робота з пораненими, протезування тощо).

Петро Порошенко та Єнс  Столтенберг. Фото: Reuters

А от питання членства для України поки ще не стоїть. Зокрема, за словами генсека НАТО Столтенберга, під час засідання Комісії Україна — НАТО президент Порошенко “чітко зазначив, що питання членства поки що не на порядку денному”.

“Фокус зараз на тому, як Україна може відповідати стандартам НАТО, як Україна буде виконувати реформи, і як ми можемо збільшити сумісність між українськими силами і силами НАТО”, — сказав Столтенберг.

Однак Україна має статус особливого партнерства в НАТО, і про це також зазначено у підсумковій заяві.

Постачання зброї

Питання про постачання Україні зброї на саміті на офіційному рівні не звучало. Однак до саміту в Києві побував держсекретар США Джон Керрі. Під час зустрічі зі спікером Верховної Ради Андрієм Парубієм він сказав про те, що над питанням постачання зброї “працюють п’ять країн”.

“Ми оцінимо потреби з точки зору посилення обороноздатності України, в постачанні техніки та іншої допомоги”, — зазначив Керрі.

А вже наступного дня з’явилася інформація, що уряди України та Канади незабаром підпишуть дві угоди в галузі торгівлі та оборони, і рамках останньої Києву постачатимуть озброєння. До сьогодні Канада надавала Україні медикаменти, військову форму, ковдри, катери військового призначення і певний час — супутникові знімки.

Стратегія двох шляхів

У виступі на саміті Єнс Столтенберг говорив про те, що ніякої холодної війни з Росією немає. Водночас і з його вуст, і з вуст низки лідерів країн-членів НАТО лунало слово “стримування”.

Саме воно нагадало багатьом експертам та журналістам епоху протистояння СРСР з НАТО, бо тоді також йшлося про стримування, тільки не російської, а радянської агресії.

Напередодні саміту голова постійної Мюнхенської конференції з безпеки Вольфганг Ішінгер опублікував статтю, в якій говорить про шляхи уникнення ескалації протистояння з Росією (а конкретно — уникнути переходу до активних бойових дій. – Авт.) та радить проявити “стратегічне терпіння”.

Одна з його порад полягає у застосуванні “класичної двоканальної стратегії” — зміцненні оборонних можливостей НАТО та підсилення діалогу і залучення до співпраці.

Він також зауважує, що Росія, безперечно, могутня у військовому плані, але дуже слабка в інших сферах. І цим вона нагадує гіганта з німецької казки, який здавався дуже грізним здалека, але виявився мізерним зблизька.

Власне, результатом саміту якраз стало запровадження згаданої Ішінгером“двоканальної стратегії” — дипломатії, що спирається на сильну армію.

Після саміту представники НАТО проведуть зустріч з російськими візаві. Діалог заплановано на середу, 13 липня. Це буде вже друга така зустріч з часу анексії Криму, після якої НАТО перервало всі спільні з Росією проекти, а їх було чимало. Це перший канал — дипломатія.

НАТО вперше в історії розмістило свої війська швидкого реагування безпосередньо біля російських кордонів.

Чотири батальйони, про які багато писали до саміту, стали реальністю. Особливо підкреслюється, що їх розмістять на ротаційній основі.

Це важлива деталь: таким чином Альянс демонструє, що не порушує обіцянку не розміщувати свої війська на постійній основі поблизу російських кордонів. Така собі гібридна відповідь Заходу на гібридну агресію Кремля.

У Польщі розмістять батальйон, який складатиметься з американських солдатів. В Естонії — з британських, у Литві — з німецьких, у Латвії — з канадських солдатів.

“Це означає, що буде розміщено додатково близько 4 тисяч сил НАТО на ротаційній основі у цьому регіоні”, — підсумував у своїй промові на саміті президент США Барак Обама. Він також зазначив, що у Європі буде розміщена додаткова озброєна бригада зі Сполучених Штатів, до якої увійде ще 4 тисячі американських військових.

Як зауважував нещодавно заступник міністра оборони України Ігор Долгов, чотири батальйони — це мізерна кількість порівняно з тими силами, які розміщує зараз біля українських кордонів Росія. Там йдеться про цілі дивізії. Це, до речі, гарно ілюструє недоречність слів Штайнмаєра про “бряцання шаблями” з боку НАТО.

Страх “російського світу”

Альянс, як пише оглядач BBC з питань оборони Джонатан Маркус, боїться не відкритого наступу російських танків. За його словами, сценарій можливих російських дій проти трьох країн Балтії передбачає гібридну форму наступу.

“Серед російськомовного населення починаються хвилювання, спалахують заворушення. З’являються перші жертви. Одного ранку в командуванні НАТО дізнаються, що в Нарву введені російські миротворчі сили з метою захисту місцевого населення. Що буде робити Атлантичний союз в цьому випадку? Військові експерти вважають, що прибалтійські держави буде майже неможливо відстояти від вторгнення російських сил швидкого розгортання“, — пише Маркус. Натовські батальйони сил швидкого реагування мають убезпечити литовців, латишів та естонців від подібного сценарію.

Також у підсумковій декларації саміту говориться про збереження політики відкритих дверей (яка, втім, як було згадано вище, України поки що не стосується). Зокрема, вже майже вирішено питання про вступ до Альянсу 29-го учасника — Чорногорії.

У Росії вже ображено відреагували на всі ці новини. Речниця російського МЗС Марія Захарова заявила, що Альянс концентрує свої зусилля на “стримуванні” неіснуючої “загрози зі Сходу”. За її словами, НАТО продовжує існувати “в якомусь військово-політичному задзеркаллі”.

За словами Захарової, на засіданні Ради Росія-НАТО, яке заплановане на 13 липня, російська сторона очікує на “роз’яснення представників Альянсу щодо натовських зусиль по всіх “азимутах”.

Що характерно, у заяві Захарової говориться про те, що НАТО ігнорує справжню загрозу “з півдня” у вигляді “терористичної небезпеки”.

Кремль уже давно намагається переключити увагу Вашингтона і лідерів країн ЄС з України на Сирію. Та навіть спровокована російськими бомбардуваннями хвиля біженців не змусила НАТО відмовитись від підтримки Києва.

Звісно, деякі члени Альянсу проявляють слабкість. Наприклад, президент Франції говорив на саміті, що Росія не загроза, а партнер. За його словами, потрібно зберігати твердість, але водночас необхідний діалог з Росією, потрібно показати їй, що в НАТО у неї немає ворога.

“Ми не бачимо якихось безпосередніх загроз проти будь-якого союзника НАТО. Росія не є стратегічним партнером, ми не в стратегічному партнерстві з Росією, яке ми намагалися розвинути, але ми і не в ситуації “холодної війни”, – прокоментував на прохання журналістів слова французького лідера Столтенберг.

Зрозуміло, що НАТО зробить все можливе, щоб не воювати з Росією. Але на широку підтримку Альянсу Україна може розраховувати. Як-не-як, а ми форпост, який захищає Східну Європу від зазіхань Путіна.