Містичні та таємничі місця Прикарпаття, що оповиті легендами

Чи боїтеся ви темряви? Україна — країна не лише неймовірних пейзажів, але й країна з давньою історією. А це означає, що в нашої країни за тисячолітню історію назбиралося чимало моторошних місць… Є вони і на Прикарпатті.

Містичний туризм стає популярнішим з кожним роком. Тих, які хочуть заглянути крізь шпарину потойбіччя, чи зустрітись віч-на-віч з давно померлою князівною, значно більше за тих, хто боїться прогулюватись будинками з привидами.

Бійна гора

Вовчинецьку гору називають “Івано-франківський Голівуд”. Але з давніх часів вона має назву — Бійна гора. Таку назву вона має нібито через страшний бій між козаками і польськими загонами Потоцького.

Однак про гору ходять чимало легенд. Одна з них про велетнів, які тут жили. Вони хотіли дістати до Бога і за це їх затопили. Після цього територію захопили біси, а коли їх прогнали, на горі постав монастир.

Але й монахи впали у гріх, і за це монастир пішов глибоко під землю. На Івана тут чути дзвони й співи гріховних монахів.

Також люди вірять, що вночі по горі ходить нечисть. Наприклад, вуж з людською головою, крилата змія і таємничий чорний пес.

Цвинтар з вампіром

Це старовинне кладовище є справжньою Меккою для любителів вампірів. Ходять легенди, що тут колись був похований вампір.

У 1974 році в Івано-Франківську почали знаходити трупи з дивними слідами укусів на шиї. Звісно, радянська влада відстоювала думку, що ніяких вампірів не буває. Але… могилу “вампіра” було випалено військовим вогнеметом. Після цього випадки дивних смертей теж припинилися.

Око Несамовитого

На схилі гори Туркул, однієї з вершин Чорногірського хребта, на висоті майже 1750 метрів, дощі, талий сніг та підземні води утворили невелике озеро. Гуцули з навколишніх гірських сіл називають його Несамовитим. Кажуть, що у чашеподібному льодовиковому цирку, на дні якого застигло синє дзеркало Несамовитого, народжуються гради, грози і сильні вітри, котрі налітають на сусідні поля і пасовиська, бьють дахи в Дземброні і Кривопіллі, збивають з ніг мандрівників, приносять на розігріту літньою спекою землю цупкий холод потойбіччя.

Саме туди, за повір’ями горян, після смерті мандрували душі грішників. Попри невеликі розміри озера (довжина 88 метрів, ширина 45, глибина — півтора метри), воно має свої таємниці. Кажуть, що в центрі Несамовитого є глибинний вирій — Око, яке сполучено з доісторичним підземним морем, котре нібито, все ще існує у базальтовому серці Карпатських гір. Гуцули мають оповідки про перстні котрі були ненавмисно втоплені у колодязях за десятки кілометрів від озера, а потім знайшлися на його кам’яних берегах.

РЕКЛАМА:
загрузка...