Як Ви говорите, так Ви і живете…

Існує тісний зв’язок між розумом і мовою, розумом і тілом, розумом і душею. Здорове тіло, здоровий розум і здорова мова творять гармонійну особистість. Сучасні дослідження довели, що помилки в мові не випадкові. Найбільш успішні люди – це ті, які які приємно говорять й уміють контролювати свою мову.

“Не важливо, що входить в рот людини, головне те, що виходить з нього”.

Кожна людина, що прагне до досконалості, повинна стати, по-перше, – лікарем, що лікує своє тіло; по-друге, – фахівцем з граматики, що стежить за своєю мовою; по-третє, – філософом, що очищає свою свідомість і осягає абсолютної істини.

Мова визначає нашу карму
Важливо пам’ятати, якщо ми когось критикуємо, то беремо на себе негативну карму і погані якості характеру цієї людини. Так діє закон карми. І також ми перебираємо якості тієї особи, яку вихваляємо. Тому психологи радять думати і говорити про успішних і гармонійних людей. Але чим більше в нас егоїзму і заздрості, тим важче нам говорити про когось добре. Ми повинні вчитися нікого не критикувати.

Інше просте правило, пов’язане з розмовою – якщо ми зробили комусь щось хороше і похвалилися цим перед іншими, то у цей момент ми втрачаємо позитивну карму і усі свої плоди благородності, які ми напрацювали цим вчинком. Хвальки мало чого досягають. Тому ми не повинні ніколи хвалитися своїми досягненнями, оскільки у цю мить ми втрачаємо усі плоди, які до цього здобули.

Думки реалізуються в мові
Історія з життя: до вчителя приходить учень і запитує:

— Ви радите мені жити з відкритим розумом (open minded). Але тоді мій розум може полетіти, так?

— Ти тільки не забудь закрити рота. І все буде гаразд

Думки матеріалізуються в мовленні – тому варто не думати ні про кого погано.

Чим більше у нас хаотичних думок в голові, тим більше вони проявляються у мові і тим більше вона буде безладною. Той, хто ясно мислить, той ясно говорить.

Є ще один рівень – навчитися приймати критику. Однією із рис розуму є його здатність виправдатися у будь-якій ситуації. Чим нижчий рівень людини, тим більше виправдань ви чуєте від неї. Навіть скоївши найганебніший злочин, така людина, не червоніючи виправдовує себе.

Одним із головних показників людини, яка знаходитися на високому рівні розвитку, є те, що вона спокійно вислуховує критику у свій бік.

Правила розумної розмови
В печері медитують три йоги. Раптом почувся тваринний звук. Один із них каже:
— Це був козел.
Пройшов рік. Другий каже:
— Ні, це була корова.
Пройшов ще рік. Третій йог каже:
— Якщо ви не припините сперечатися, я вас залишу.

Перше правило розумної мови – перед тим, як щось сказати різке, полічіть до 10. Це може здатися безглуздим. Спочатку ми заледве зможемо дорахувати до 3-х. Але з іншого боку, якщо ви дасте відповідь після невеликої паузи, то ваша відповідь буде набагато розумніша, тому що перше, що приходить в голову, коли нас критикують, сварять – це бажання виправдатися і відповісти різко у відповідь. Тому навчіться 5-10 секунд подумати перед тим, як відповідати. Окрім усього іншого це зменшить непотрібне емоційне напруження. Людина, яка займається самореалізацією, дуже мало і продумано говорить. Я читав в життєписі деяких великих людей, що вони ніколи не відповідали відразу на звинувачення і взагалі намагалися нічого не говорити в гніві. Вони відкладали розмову на інший день або взагалі до того моменту, поки пристрасті не вгамуються. Бо вони знали – доки гнів і роздратування впливають на їх мову, наслідки будуть сумними, а іноді просто руйнівними.

Друге правило розумної мови – не треба впадати у крайнощі. Бог проявляється в дрібницях, а Диявол – в крайнощах. Не потрібно обіцяти – “Буду мовчати, як риба”. Особливо, якщо за природою ви – яскравий екстраверт, то вам це може тільки зашкодити. Якщо ваша психофізична природа в тому, що ви повинні багато говорити, так говоріть так, щоб ви і оточення отримувало від цього добро. Тому будьте відкриті і доброзичливі і головне – живіть усвідомлено.

Важливо пам’ятати, що наш рівень визначається у дрібних, незначних вчинках – як ми відреагували на грубість в магазині, які емоції починають нас переповнювати, коли нас “невиправдано” критикують і т. д.

Три рівні мови
1. Людина з високим духовним рівнем насправді, почувши негативні висловлювання у чийсь бік одразу може відчути фізичний біль. В неї може виникнути таке відчуття, ніби її облили брудом. Така людина завжди говорить правду гарними словами.

В її мові багато безтурботного гумору, навіть над собою.

Такі люди майже завжди здорові та щасливі.

2. Люди в пристрасті дуже чутливі до критики у свій бік. Вони з великим задоволенням можуть годинами дискутувати про секс, гроші, економічне благополуччя, політику, обговорювати покупки, вихваляти себе, палко пліткувати про когось. Зазвичай, вони говорять швидко та емоційно.

Їх гумор вульгарний.

На початку розмови вони відчувають велике піднесення та задоволення, але після нього – спустошення та відразу. Чим більший рівень пізнання – тим більша відраза. Такий стиль висловлювання призводить до деградації на всіх рівнях.

3. Мова невігласів відзначається образами, претензіями, пересудами, погрозами, нецензурною лайкою. Всі слова наповнені гнівом та лайкою. Коли така людина починає говорити, здається, що кімната наповнюється неприємним запахом. Вона може захворіти, якщо почати говорити з нею добре про когось. Такі люди самі свідомо чи несвідомо провокують інших, прагнуть викликати в них енергію гніву, ненависті, роздратування, образи, заздрості – вони налаштовані на цю хвилю і підживлюються цими низькими руйнівними емоціями.

Їх гумор чорний, наповнений знущаннями та радощами від чужого горя.

Вони від самого початку в ілюзіях. Всесвіт може покарати їх за це важкими ударами долі та хворобами, у них легко розвиваються психічні хвороби. З ними важко знаходитися поряд, а спілкуватися тим більше.
Зазвичай рідко можна зустріти людину, що знаходиться лише на цьому рівні. Частіше зустрічаються змішані типи або типи швидко змінюються.

Це дуже залежить від:

товариства, котре ми обираємо – на роботі, на відпочинку. Наприклад, якщо ми починаємо спілкуватися із пристрасною людиною, то за хвилину вже будемо обговорювати політику. Хоча 10 хвилин тому ми про це навіть не думали.
локацій – наприклад в казино, нічних клубах, біля пивних закладів, місць зборів наркоманів важко уявити обговорення духовних тем. Якщо місце просякнуте пристрастю і неуцтвом, то і тамтешня мова буде відповідною.
часу. Наприклад з 21-00 до 02-00 години – це – пора неуцтва, тому саме в цей час хочеться піти в місце для невігласів, подивитися не зовсім розумний фільм, поговорити на неосвічені, у кращому випадку на пристрасні теми. Ранок розумніший за вечір – це народна мудрість. Давно помічено, що те, про що ти говорив увечері, а особливо, якщо приймав якісь рішення, то вранці шкодуєш або як мінімум побачиш це в іншому світлі. Тому намагайтеся взяти собі за правило: нічого не вирішувати та і взагалі мало говорити у вечірній час. Це зробить наше життя щасливішим, вбереже від багатьох лих та неприємностей. Не дивно, що природа спить в цей час. Чи ви чули колись, щоб вночі співали пташки?
Наприкінці тижня можна перевірити, який тип висловлювання домінував цього тижня. Якщо милий і приємний – ви помітите, як щастя та гармонія входять у ваше життя. Якщо ви говорити запалу та зухвало – як результат отримаєте біль, хворобу та нещастя.

Вдячність – це перший крок до гармонії і любові
Важливе правило – звільнитися від претензій. Перший крок до любові – це вдячність. У цьому світі дякують мало людей. В основному, усі висловлюють претензії – або в прихованій, або в явній формі. Але важливо пам’ятати, якщо ми комусь не дякуємо, то починаємо критикувати, висувати претензії, не завжди навіть усвідомлюючи це. Служіння – це не лише якась фізична допомога, це насамперед означає допомогти людині розвинути досвідчення Бога, подарувати свою любов, наблизити людину до Божественного. Все, що ми робимо без любові, приносить тільки нещастя і руйнування, якби благородно це не виглядало зовні.

Вчителі навчають, що кожну секунду ми або наближаємося до Бога, або віддаляємося від Нього. Кожна ситуація – це досвід. І треба дякувати Богові за кожну ситуацію, котру Він нам посилає. Всевишній кожну секунду бажає нам тільки добра. Кожна секунда спрямована на наше навчання. Як тільки у нас з’являються претензії, наш сердечний центр блокується. Найчастіші претензії – на долю, на оточення, невдоволення собою і світом. Претензії проявляються не лише в словах, але в першу чергу, в думках, тоні, стилі спілкування і відношенні до життя.

Кожна ситуація дається нам для того, щоб ми працювали над собою. Чим менш ми гармонійні, тим більше напружені, тим суворіші досвіди ми отримаємо. Але як тільки у нас виникає прийняття ситуації – відбувається розслаблення і ця ситуація швидко вирішується.

Перший крок до лікування і вирішення будь-якої проблеми – повне внутрішнє прийняття її, як милість Бога, а зовні треба докладати усіх зусиль, щоб її подолати. Якщо ми не приймаємо ситуацію, то більше 90% нашої енергії піде на її “пережовування”. Наш організм може впоратися з будь-якою хворобою. Також ми можемо впоратися з будь-якою ситуацією і вийти з неї переможцем. Якщо нам дається якесь випробування, значить, ми можемо його витримати. Бог випробувань не під силу не дає. Замість претензій ми повинні звикнути дякувати усім.

Претензії – це перший крок до хвороб та нещастя
Ви повинні простежити, скільки у вас вдячності і скільки у вас претензій до оточення. Ви побачите, що часто у нас більше претензій, ніж вдячності. Претензії йдуть від розуму і фальшивого его. Будь-які наші претензії мають деструктивну природу, вони забирають нашу енергію і закривають наше серце. Істинне упокорення виражається в тому, що ми приймаємо будь-яку ситуацію. Багато хто розуміє упокорення, як щось показне: ударили по одній щоці – підстав іншу. Це стосується внутрішнього стану. Ми приймаємо будь-який подарунок долі, яким би він не був. Бажано якомога частіше повторювати в думці або ще краще вголос: “На все – любов Божа”. Я давно помітив, що у людей, які повторювали цю фразу, змінювався вираз обличчя, вони ставали м’якшими, зникали судоми в тілі і в загальному вони ставали щасливішими та здоровішими. Спробуйте, це працює!

Ми як завжди маємо вибір: або приєднатися до загальної маси людей і пірнути в пекельне життя докорів і претензій та жити із закритим серцем, або звикнути, у всьому бачити милість Бога і замість запитання “За що”? запитувати “Для чого мені це”? Звикнути відкривати рот тільки для ПОДЯКИ, розуміючи, що блаженство ми можемо відчути тільки безкорисливо і таємно віддаючи. Любов можна відчути, тільки віддаючи. І нам дані такі великі можливості у цьому світі у наш час. Вже тільки за це можна постійно дякувати Всевишньому. Тому давайте з сьогоднішнього дня пообіцяємо, що ми стежитимемо за своєю мовою, зробимо своєю метою Любов до Бога і на усіх рівнях будемо прагнути до досконалості.

 

РЕКЛАМА:
>
загрузка...