Parker представив перші результати дослідження Сонця: три головних відкриття

Стійкий зонд Parker було запущено в серпні минулого року. Відтоді він вже встиг облетіти навколо Сонця тричі і підійти до зірки так близько, як жоден апарат до нього.

Нещодавно дослідники NASA розповіли про найяскравіші відкриття, які Parker зробив за весь час місії. Для цього їм довелося опублікувати цілих чотири статті в журналі Nature.

Відкриття Parker
Зонд виявив небачену раніше активність в плазмі і енергії на кордонах атмосфери Сонця, включаючи інверсію магнітного поля і спалахів в потоках електрично заряджених частинок. Ці частинки, також відомі як сонячний вітер, поширюються космосом і омивають Землю. Їх вивчення допоможе вченим розробити методи захисту для астронавтів і земних електромереж від непередбачуваної і руйнівної сонячної активності.

Пориви вітру
Відправляючи Parker до Сонця, дослідники NASA хотіли отримати відповіді на два важливих питання: що викликає різкі пориви сонячного вітру і чому зовнішній шар Сонця, його корона, має значно вищу температуру ніж внутрішні шари.

Нові дані дали їм перші матеріал для подальших досліджень. Вперше зонд ідентифікував чітке джерело потоку повільного, постійного сонячного вітру.
Він виходить з діри в короні Сонця – у місці, де газ холодніший і не такий щільний. Попередні дослідження встановили, що вітер, який дме з полюсів Сонця, рухається швидше. Зараз вчені NASA знайшли джерело повільного вітру, що дме з екватора.

Також Parker виявив дивні хвилі магнітної енергії, які протікають крізь сонячний вітер. Прилади зонда зафіксували гігантські перепади в швидкості вітру – часом він розганявся до 500 000 км/год всього за кілька секунд, а потім так само швидко стихав. Ці сплески – а Parker спостерігав близько тисячі таких за 11 днів – можуть пояснити високу температуру корони.

“Американські гірки”
Різкі пориви вітру дозволили вченим зробити ще одне відкриття: їх сила настільки велика, що вони перевертають магнітне поле Сонця. Дослідники назвали їх “американськими гірками”, тому що в певних точках магнітне поле змінюється так, що майже прямо направлено на Сонце.

Це явище відбувається поблизу Сонця (в межах орбіти Меркурія), саме тому раніше про нього не було відомо.

Зона без пилу
Вчені давно припускали, що Сонце оточує зона, де немає космічного пилу – крихітних уламків планет і астероїдів, які потрапили в орбіту зірки. Під впливом настільки високої температури вони повинні випаровуватися, якщо підходять надто близько. Але, на подив учених, зниження щільності пилу виявилося дуже гладким. Не було помітно ніяких різких змін, які вказують на те, що пил випаровується.

У наступні шість років Parker ще 21 раз наблизиться до Сонця, поступово скорочуючи дистанцію. У фінальній фазі він пролетить на відстані 6 мільйонів кілометрів від поверхні зірки, щоб зібрати ще більше унікальних даних.

Підтримай нашу сторінку в Facebook.
РЕКЛАМА:
>

Джерело.

Загрузка...


загрузка...