Король Балдуїн четвертий – один із правителів Єрусалиму 12 століття. Усе його життя вмістилося у 24 роки, і було вельми нелегким. Ще хлопчиком Балдуїн грав з однолітками, які жартома щипали один одного. Його наставник помітив дивну річ: під час таких ігор Балдуїн зовсім не відчував болю. Згодом виявилося, що втрата чуттєвості – це один зі симптомів страшної недуги, яка згодом і скосила короля.
Перші згадки про хворобу
Проказа – хвороба, про яку згадували ще у Старому Завіті. “Свята хвороба” вважалася покаранням за гріхи та нечестивий спосіб життя.
Як і у Біблії, прокажених людей “лікували” священники. Хворих зачиняли наодинці на тиждень. Якщо рани не зникали, то людину ізолювали від громади, оголошували нечистою. Попри те, що хвороба найчастіше передається лише при близьких тактильних контактах, від прокажених жахалися і їх не хотіли не те що торкатися, а навіть бачити.
Проказа – що це?
Це хронічна інфекційна хвороба, яку викликає мікробактерія лепра. Хвороба вражає шкіру, периферичні нерви, слизову оболонку верхніх дихальних шляхів і зір. Проказа виліковна, а лікування, проведене на ранніх стадіях хвороби, дозволяє запобігти інвалідності.
Ця хвороба має дуже давнє походження. У Біблії проказу називають “цараат”. І у давні часи жодних ліків, окрім “божого дива”, від прокази не було. Тож, і не дивно, що лікуванням займалися “посланці Господні”. Саме священники мали право оглядати хворого та виносити вердикт – прокажена людина чи ні.
У Книзі Левит згадується, що перші прояви прокази були дуже схожі з лишаєм. На древньому Близькому Сході проказу вважали результатом чорної магії або ж карою за гріхи. І лікували проказу схоже, як у християнській Європі: ізоляцією хворих.
Ґерхард Гансен – норвезький лікар, який у 1873 році дослідив та виявив мікробактерію лепру. У лютому того ж року, розглядаючи матеріал хворого на проказу під мікроскопом, він побачив маленькі паличкоподібні бактерії. Досліди Гансена допомогли для подальшого розвитку імунології, бактеріологічної медицини та навіть охорони здоров’я Норвегії. Загалом законодавчі ініціативи Гансена посприяли зменшенню кількість хворих на проказу в країні.
Проказа – симптоми:
підвищена температура;
біль у суглобах;
слабкість;
сонливість;
зміни шкіри.
Доцент кафедри патологічної анатомії та судової медицини ЛДМУ Володимир Вовк пояснив, що обличчя хворого нагадує лева. Воно широке, з максимально вираженими змінами.
Існує три форми захворювання
Легка або ж туберкулоїдна.
Проміжна – хвороба може кочувати з легкої форми у важку.
Важка – лепроматозна.
Туберкулоїдна форма перебігає зазвичай доброякісно, тобто піддається лікуванню. Цей тип прокази найчастіше вражає нерви. Втім, на шкірі з’являються плями, які можуть розростатися. Під час цієї форми може виникати ще й мутиляція фалангів – у хворого відпадають пальці.
А ось лепроматозна форма є набагато важчою. Вона вражає шкіру, слизові оболонки, лімфатичні вузли, нерви, внутрішні органи. Може призвести до інвалідності або ж навіть до смерті.
Проказа – хитра хвороба: вона забирає в людини здоров’я, знеболюючи муки.
Вовк додав, що при проказі уражаються нерви. Тому хворі, які мають запальне ураження, не відчувають болю. Збудник чинить знеболювальну дію.
Скільки людей хворіють на проказу
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, 2017 року на планеті було понад 190 тисяч хворих на проказу, у зоні найбільшого ризику – країни Африки та Азії. Згідно з інформацією Міністерства охорони здоров’я, в Україні таких хворих лише шестеро. Усі вони перебувають під наглядом лікарів.
При інфекційних хворобах є поняття “інкубаційний період”. Це час від попадання збудника до перших проявів хвороби. Так от, інкубаційний період у випадку лепри-прокази може тривати до двадцяти років,
– заявив Володимир Вовк.
Раніше усіх хворих на лепру поміщали у спеціальний заклад – лепрозорій. Розташований він якомога далі від людських осель. Там, в ізоляції від суспільства, вони могли отримувати медичну допомогу та не становили загрози для інших. В Україні теж є лепрозорій і розташований він в селі Кучурган Одеської області. Втім, зараз заклад занепадає.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
