Доктор Бернард Лоун – зараз правильніше «Лаун» писати, оглядав одного пацієнта- «сердечника». Питання ставив, на які пацієнт неохоче відповідав. А дружина пацієнта постійно бігала курити – тоді багато курили.
Доктор зробив дружині зауваження; хіба можна стільки палити, та ще маючи чоловіка з кардіозахворювань? Що за шкідлива звичка! І ця дружина розплакалася і закричала: «При чому тут моє куріння! Не в цьому справа! Джон вам все бреше і не говорить головне – він захворів, тому що його мати постійно його проклинає, засмучує, докоряє… Дзвонить і знущається над ним. А Джон нічого не може зробити, тому що це ж його мати! »
Ця розмова справила велике враження на лікаря. І він став спостерігати за пацієнтами. І був здивований: у одного дідка зять виманив майно, бізнес на себе переписав, а дідок вже боявся по кімнаті ходити – зять лаявся, що той тупотить ногами… І цей бідний літня людина перетворився на інваліда. Інший пацієнт йшов на поправку після серйозної операції – а йому матуся зателефонувала і прокляла через гроші. Пацієнт помер. Маса таких випадків.
І Лоун сказав:
«всі мої пацієнти – жертви емоційних конфліктів з близькою людиною».
Конфліктів, з яких неможливо знайти вихід: спілкуватися доводиться. Доводиться брати трубку, вступати в розмову, разом жити, відвідувати, пригнічувати свої природні емоції; адже треба бути хорошим. Хорошим тестем, хорошим сином, доброю дружиною… Так треба!
І знаменитий кардіохірург написав, що операції та лікування – це правильно. Вони дають результат. Але причина хвороби або травми – саме в конфлікті, в стійкому недоброзичливе ставлення до людини. І чим благородніше і спокійніше сама людина – тим важче наслідки такого конфлікту. Адже з зовнішнього він стає внутрішнім. І негативний людина поселяється в підсвідомості; «Виселити» його звідти дуже складно; всі сили організму йдуть на цю внутрішню боротьбу, в якій немає переможця – адже борються частини однієї особистості!
Тому люди з важким внутрішнім конфліктом хворіють і гинуть. А замість визнання конфлікту змушують себе «прощати», «розуміти», «не звертати уваги», – так радять оточуючі. Поки конфлікт не буде визнаний, поки ворожість і злість іншу людину будуть усвідомлені – хвороба буде посилюватися.
І Лоун просто заборонив пацієнтам розмовляти по телефону – тоді стільникових не було. І відвідувати хворих дозволяв тільки тим родичам, з якими у пацієнта були хороші відносини. І люди одужували, дякували доктора, а потім Лоун взагалі Нобелівську премію дали – за розроблену операцію на серці. А треба було ще одну дати – ось за це відкриття, яке підтверджується самим життям.
Доктор Бернард Лоун – сейчас правильнее «Лаун» писать, осматривал одного пациента-«сердечника». Вопросы задавал, на которые пациент неохотно отвечал. А жена пациента постоянно бегала курить – тогда многие курили.
Доктор сделал жене замечание; разве можно столько курить, да еще имея мужа с кардиозаболеванием? Что за вредная привычка! И эта жена расплакалась и закричала: «При чем тут мое курение! Не в этом дело! Джон вам все врет и не говорит главное – он заболел, потому что его мать постоянно его проклинает, расстраивает, укоряет… Звонит и издевается над ним. А Джон ничего не может сделать, потому что это ведь его мать!»
Этот разговор произвел большое впечатление на врача. И он стал наблюдать за пациентами. И был потрясен: у одного старичка зять выманил имущество, бизнес на себя переписал, а старичок уже боялся по комнате ходить – зять ругался, что тот топает ногами… И этот бедный пожилой человек превратился в инвалида. Другой пациент шел на поправку после серьезной операции – а ему мамаша позвонила и прокляла из-за денег. Пациент умер. Масса таких случаев.
И Лоун сказал: «все мои пациенты – жертвы эмоциональных конфликтов с близким человеком». Конфликтов, из которых невозможно найти выход: общаться приходится. Приходится брать трубку, вступать в разговор, вместе жить, посещать, подавлять свои естественные эмоции; ведь надо быть хорошим. Хорошим тестем, хорошим сыном, хорошей женой… Так надо!
И знаменитый кардиохирург написал, что операции и лечение – это правильно. Они дают результат. Но причина болезни или травмы – именно в конфликте, в устойчивом недоброжелательном отношении к человеку. И чем благороднее и спокойнее сам человек – тем тяжелее последствия такого конфликта. Ведь из внешнего он становится внутренним. И негативный человек поселяется в подсознании; «выселить» его оттуда очень сложно; все силы организма уходят на эту внутреннюю борьбу, в которой нет победителя – ведь борются части одной личности!
Поэтому люди с тяжелым внутренним конфликтом болеют и погибают. А вместо признания конфликта заставляют себя «прощать», «понимать», «не обращать внимания», – так советуют окружающие. Пока конфликт не будет признан, пока враждебность и злоба другого человека не будут осознаны – болезнь будет усугубляться.
И Лоун попросту запретил пациентам разговаривать по телефону – тогда сотовых не было. И посещать больных разрешал только тем родственникам, с которыми у пациента были хорошие отношения. И люди выздоравливали, благодарили доктора, а потом Лоуну вообще Нобелевскую премию дали – за разработанную операцию на сердце. А надо было еще одну дать – вот за это открытие, которое подтверждается самой жизнью.
Автор: Анна Кирьянова
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
