Кінець епохи Меркель? Як проросійські сили шматують рейтинг канцлера Німеччини

Праві проросійські політики набирають популярності в Німеччині, намагаючись вирвати владу в Ангели МеркельПоточний тиждень приніс прикру новину для Ангели Меркель: її партія Християнсько-демократичний союз (CDU) несподівано програла не лише місцеві вибори в землі Мекленбург-Передня Померанія давнім суперникам соціал-демократам (SPD), але й партії правих популістів “Альтернатива для Німеччини” (AfD).

bez-nazvaniya

Цифри такі: соціал-демократи отримали 30,6%, “альтернатива” — 20,8%, а християни-демократи — 19%.

Тріумф проросійських партій

Соціал-демократи — це партія, яка нині на пару з християнськими демократами входить до правлячої коаліції. В уряді її, зокрема, представляє, добре знайомий українцям міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр.

Звісно, махровим запроданцем Кремля його не назвеш. Але саме він у липні говорив, що немає нічого проти поступового скасування санкцій з Росії в разі “істотного прогресу” по виконанню мінських угод.

Його позиція давно контрастує з більш жорсткою позицією Меркель. І саме тому, до речі, Україна не зацікавлена в істотному послабленні позицій діючого канцлера. Натомість, сильно зацікавлена в тому Москва, і докладає багато зусиль для того, аби розхитати під пані Ангелою стільця.

Скандальна історія фейку про нібито зґвалтування дівчинки Лізи — то лише верхівка айсберга, карикатура, насправді ж росіяни та куплені ними політики працюють над формуванням потрібних їм інформаційних потоків у Німеччині давно і плідно, зауважує українська художниця Віра Вайсберг, яка живе і працює в Гамбурзі.

“Альтернатива для Німеччини” — це права популістська партія, яка набрала очок за останній рік завдяки антиіммігрантській риториці. Мітинг саме її активістів, до речі, засвітився в сюжеті “Первого канала” про “дівчинку Лізу”, який російські пропагандисти видали за протест “рядових обурених німців”.

Партія існує з 2013 року й першим її гаслом був вихід із зони євро — мовляв, досить годувати бідні країни Європи, рятувати єдину європейську валюту грошима німецьких платників податків, а якщо потрібно — повернемося до дойчмарки.

Та виїхати далеко на таких тезах не вийшло, у федеральний парламент партія не втрапила, хоча в Європарламент таки пролізла, втім, як і багато інших політичних фріків. Там вони входять в групу євроскептиків разом із лідером французьких правих популістів Марін Ле Пен.

Тема біженців виявилася для “альтернативи” більш плідною. Наразі партія вже отримала непоганий результат на виборах до місцевих парламентів німецьких земель і присутня вже у дев’яти з них.

І так, AfD — це проросійська партія. Її політики їздять до окупованого Криму на запрошення російських колег, налагоджують співпрацю з “Єдиною Росією”, очільники не раз висловлювали симпатії Путіну.

Особистий удар по Меркель

“Загалом Мекленбург-Передня Померанія не найважливіша земля Німеччини. Це периферія, ще й найменш густо заселена, та разом із тим, це рідний виборчий округ Меркель, а отже це попереджувальний сигнал щодо загальнонаціональних виборів, які відбудуться наступного року”, — розповів сайту Еспресо доцент магістерської програми “Німецькі та європейські студії” Києво-Могилянської академії Фелікс Шиманскі-Ґаєр.

Для AfD перемога над Меркель на її політичній батьківщині носила символічний характер. Як пише на сторінках журналу Spiegel журналіст Себастіан Фішер, на місцевих виборах почуття перемогли інтелект.

Не мали значення такі аргументи, як економічне відродження, збільшення потоку туристів, розширення пішохідних зон. AfD вдало роздмухала страхи перед біженцями, хоча на колись комуністичному сході, і конкретно в цій землі, їх майже немає.

Фішер вважає, що AfD намагається не вмонтуватися в існуючу політичну систему, а хоче баламутити воду й саботувати її. “З правими популістами не створити державу. І в цьому полягає велика загроза для демократії”, — пише журналіст.

Рано “зливати” Меркель

Та посипати голову попелом щодо програшу CDU в землі Мекленбург-Передня Померанія не варто. Меркель все одно має чималу підтримку виборців. Та й власне федеральні вибори ще нескоро — до них лишився рік.

“CDU за даними опитувань має 33% підтримки як найсильніша партія. 44% німців досі підтримують Меркель та хочуть бачити її наступним канцлером. Це більше ніж удвічі перевищує підтримку соціал-демократа Зігмара Габріеля, якого лише 16% німців хотіли б бачити наступним канцлером. Таким чином, Меркель має втрати через свою імміграційну політику минулого року, але вона все ще домінуюча фігура в Німеччині”, — говорить Фелікс Шиманскі-Ґаєр.

Небезпека популістів

Втім, зауважує він, не варто недооцінювати AfD. Дійсно, ще у березні 2016 року на місцевих виборах в трьох землях праві популісти вразили непоганими результатами, хоча й не зайняли ніде перше місце. Найбільше голосів (24,2%) вони набрали в землі Саксонія-Ангальт.

Читайте також: Така собі альтернатива. Чому німецькі “друзі Путіна” стали сенсацією останніх виборів

“Партія має близько 14% підтримки згідно з опитуваннями. І це буде величезний прорив, якщо AfD потрапить до бундестагу наступного року. Але ще лишився час, і я вважаю, що коли всі демократичні партії протистоятимуть популістським слоганам AfD, є непогані шанси на те, щоб AfD не отримала такі ж гарні результати, як на місцевих виборах, та менше 14%, які дають опитування”, — говорить Шиманскі-Ґаєр.

Робота над помилками

Меркель, дізнавшись про низькі результати CDU, взяла на себе відповідальність за поразку в Мекленбурзі-Передній Померанії. Також вона заявила, що не збирається змінювати політичний курс, оскільки як і раніше вважає правильними кроки свого уряду з вирішення міграційної кризи.

“Зрозумійте, уряд Меркель просто не міг діяти інакше в тих умовах, — говорить Віра Вайсберг. — Вона не відкривала кордони, вона їх просто не закривала. А що було б, якби ми закрили кордони в той час, як біженці накопичувались на вокзалі в Угорщині, в Балканських країнах? Було б порушення рівноваги у Східній Європі, криза, зокрема й у тих країнах колишньої Югославії, які нещодавно пережили громадянську війну”.

Але зараз Меркель має відшукати спосіб протидії правим популістам. Вона вже дала зрозуміти, що підігравати їм, розмовляти їхньою ж мовою вона не буде. Це гарний висновок, адже, як пише кореспондентка DW у Берліні Шарлотте Поттс, партія CDU програла саме через намагання говорити з виборцями тими ж гаслами, якими з ними спілкується AfD.

“Реальна проблема ХДС (CDU. – Авт.) у Мекленбурзі-Передній Померанії не Меркель, а непопулярність свого головного кандидата тут — Лоренца Каффієра. Його виборча кампанія показує, що партія абсолютно нічого не виграє, якщо вона дозволяє собі керуватися повісткою АдН (AfD. – Авт.). Каффієр представив себе як кандидата “закону й порядку” і просував ідею заборони паранджі”, — пише Поттс.

Та програш у Мекленбурзі-Передній Померанії, вважає вона, ще не означає кінець політичної кар’єри Меркель чи початок зміни політичного курсу (а отже і замирення з Росією). Попереду ще не одні місцеві вибори. Наприклад, у травні будуть важливі місцеві вибори в індустріальній та заможній землі Північний Рейн-Вестфалія.

“У партії Меркель є багато прихованих ящичків з яких почнуть вискакувати чортики. Зараз її перспективи дуже гарні. І є в неї одна карта, якою можна крити і правих, і лівих — їй треба наочно показати, що криза з біженцями організована Москвою. До речі, не так давно німецькі ЗМІ почали прямо казати, що Росія бомбить Сирію. Центр тяжіння має зміститися на тих, хто справді спричинив цю кризу”, — вважає Віра Вайсберг.

Можливо, багатьох виборців, особливо тих, які збираються голосувати за “альтернативу”, докази присутності в кризі з біженцями російської лапи не переконають.

Але вони точно переконають тих, хто почав втрачати віру в Меркель та її курс. А для України її збереження при владі вкрай необхідне, бо іншого, міцнішого та послідо

РЕКЛАМА:
загрузка...