Як вирубка Карпат вплинула на стихію-2020? Відповідають прикарпатські лісівники

На території Івано-Франківської області впродовж трьох днів випала місячна норма опадів. Такі екстремальні метеорологічні умови спричинили затоплення домогосподарств, зсуви ґрунту, руйнування доріг.

У соцмережах звинувачують у наслідках стихії лісівників, які «знеліснили» Карпати, хоча науковці переконують, що руйнівні паводки для Карпат – звичне явище. Оскільки територія Карпат (басейни Тиси, Дністра та Пруту) є одним із найбільш паводконебезпечних регіонів Європи. Паводки на Прикарпатті були у 1164, 1230, 1649, 1668, 1700, 1730, а також у 1864, 1867, 1911, 1927, 1941, 1955, 1969, 1980 і 2008 роках.

Під час великих і тривалих дощів навіть на заліснених водозборах вода не встигає просочуватися в ґрунт, тому вплив лісу нівелюється. Коли кількість опадів перевищує можливості лісу, то вода приречена стікати схилами. Про це “Галку” інформує пресслужба обласного управління лісового і мисливського господарства.

Щодо заготівлі деревини на Прикарпатті держпідприємствами Івано-Франківського ОУЛМГ, то за останні роки обсяги заготовленої деревини зменшилися. Так, у 2016 році обсяг заготівлі ліквідної деревини від усіх видів рубок склав 991,1 тис.куб.м, у 2017 році 958,9 тис.куб.м, а у 2018 році 918,3 тис.куб.м, у 2019 році заготівля складає 897,6 тис куб.м. З початку року державні лісгоспи заготовили 309,2 тис. куб.м, що на 75,7 тис. куб. м менше, ніж у відповідний період минулого року (на 20%).

Поступово в лісових господарствах змінюється структура рубок. Протягом 10 років частка вибіркових і поступових рубок збільшилася з 16% до 35%. Структуру суцільних рубок головного користування у 2020 році у порівнянні з минулим 2019, зменшено на 27 %.

Лісозаготівлі, кажуть лісівники, ведуться з широким запровадженням природо-зберігаючих технологій з урахуванням сучасних вимог природо- і ресурсо-збереження.

Читайте також  Карпати засипало снігом

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

РЕКЛАМА:

Джерело.